Магомаєв Муслім Магометович

Народився в Баку, Азербайджан, 17 серпня 1942 року в музичній родині. Батьки Мусліма — Магомет Магомаєв (1916-24.04.1945), театральний художник, загинув на фронті за два дні до Перемоги, та Айшет Магомаєва (дівоче прізвище — Кінжалова) (19.11.1921-23.08.2003), драматична актриса. Дід, Муслім Магомаєв (18.09.1885-28.07.1937), був класиком азербайджанської музики, його ім'я має Азербайджанська філармонія. Бабуся Байдігуль — татарка. Навчався в музичній школі при Бакинській консерваторії по класу фортепіано і композиції, закінчив Азербайджанську консерваторію по класу співу Ш. Мамедової (1968).

Муслім Магомаєв став відомий у 19 років після його виступу в Кремлівському палаці з'їздів на завершальному концерті фестивалю азербайджанського мистецтва в 1962 році. Перший концерт Мусліма Магомаєва відбувся 10 жовтня 1963 року в концертному залі імені Чайковського. У 1963 році Магомаєв стає солістом Азербайджанського театру опери і балету ім. Ахундова, продовжує виступати на концертній естраді.

У 1960-ті Муслім Магомаєв з успіхом виступав на сцені паризької «Олімпії», провів успішні гастролі в США, стажувався у 1964—1965 в міланській «Ла Скала», але після завершення стажування відмовився від роботи у трупі Большого театру. У 1969 році на фестивалі в Сопоті Магомаєв отримує I премію, а в Каннах — «Золоту платівку». У 31 був удостоєний звання Народного артиста СРСР. Співак брав участь у всіх головних урядових концертах і святкових програмах на радянському телебаченні. Генсек компартії Леонід Брежнєв особливо любив слухати в його виконанні італійську пісню «Белла, чао». Візитною карткою Магомаєва стало поєднання в рамках одного концерту класичних арій та естрадних пісень.

Роберт Рождественський, на вірші якого Магомаєв виконав чимало пісень, у тому числі і «Поки я пам'ятаю, я живу», в 1980 році написав: «Я був присутній на багатьох концертах, в яких співав Муслім Магомаєв, і жодного разу не було випадку, щоб ведучий встигав назвати повністю ім'я і прізвище артиста. Зазвичай вже після імені „Муслім“ лунають такі овації, що, незважаючи на наймогутніші динаміки і всі старання ведучого, прізвище „Магомаєв“ безнадійно тоне в захопленому гуркоті. До цього звикли. Як звикли до того, що вже одне ім'я його давно стало своєрідною визначною пам'яткою нашого мистецтва. А ще до того, що будь-яка оперна арія, будь-яка пісня в його виконанні — це завжди очікуване диво».[2]

З 1975 по 1989 рр. Муслім Магомаєв був художнім керівником створеного ним Азербайджанського державного естрадно-симфонічного оркестру, з яким багато гастролював по СРСР[3]. У концертному репертуарі М.Магомаєва було більше 600 творів (російські романси, класичні, естрадні та неаполітанські пісні); він знявся у фільмах: «Нізамі», «Співає Муслім Магомаєв» і «Москва в нотах». Муслім Магомаєв — автор понад 20 пісень, музики до фільмів та мультфільмів. До останнього часу Муслім Магомаєв жив у Москві, час від часу виїзджаючи на гастролі в міста колишнього Союзу і за кордон. За кілька років до смерті вирішив залишити сцену, не став співати навіть на своєму 60-річчі.

25 жовтня 2008 року, на 67 році життя легендарний артист помер в Москві[4].

Був одружений із співачкою Тамарою Синявською.

У 1997 році його ім'ям 4980 Magomaev названа одна з малих планет Сонячної системи, відома астрономам під кодом 1974 Sp1[5].

У 2020 вийшов серіал Магомаєв. Головну роль в якому зіграв Мілош Бікович.

• 4980 Магомаєв — астероїд, названий на честь співака.
• вулиця Мусліма Магомаєва у Дніпрі, перейменована 2019 року

• Персональний сайт
• Муслім Магомаєв на сайті Peoples.ru
• «Дивлюсь я на небо». Відео з київського концерта 1964 року
• «Бухенвальдський набат»
• Пісні Мусліма Магомаєва (Відео кліпи)
• Пісні, караоке, тексти