Айдаркуль

Айдарку́ль — велике безстічне штучне озеро в центральній частині Узбекистану. Озеро є найбільшим з Айдар-Арнасайських озер. Озеро розташоване в солончаковій западині пустелі Кизилкум.

Айдаркуль
40°53′ пн. ш. 66°55′ сх. д.
Розташування
Країна	Узбекистан[1]
Регіон	Узбекистан[1]
Прибережні країни	Узбекистан
Геологічні дані
Тип	штучне
Група озер	Айдар-Арнасайські озера
Розміри
Площа поверхні	3000 км²  км²
Висота	247 м м
Довжина	250 км  км
Ширина	15 км  км
Об'єм	44,3 км³  км³
Вода
Режим	безстічне
Солоність	2 ‰  г/л
Басейн
Витікають	немає
Країни басейну	Узбекистан
Інше
Geonames	1514510
Айдаркуль (Узбекистан)
Айдаркуль у Вікісховищі

До середини XX століття Арнасайська низовина (Голодний степ) була висохлим солоним озером. Лише навесні та в невеликій западині на короткий час утворювалось озеро Тузкан, яке повністю зникало в сухий сезон. На початку 1960-их років була загачена річка Сирдар'я, створена Шардаринська ГЕС. Для контролю рівня води були поставлені шлюзи, але в 1969 році, після сильної повені, вони були відкриті. Цілий рік майже 60% щорічного стоку Сирдар'ї направлялось з Шардаринського водосховища до Арнасайської низовини. В результаті цього виникли Айдар-Арнасайські озера. З 1969 року озеро регулярно отримувало приток з Сирдар'ї, якщо виникала повінь. Так поступово заповнювалась водою Арнасайська западина і утворилось друге, після Аральського моря, за розміром озеро в регіоні.

Айдаркуль в системі Айдар-Арнасайських озер

У 2005 році озеро мало 44,3 км³, площа становить приблизно 3 000 км², довжина майже 250 км, а ширина — до 15 км. Мінералізація води становить всього 2‰. В озеро були завезені різні види риб — короп, судак, лящ, жерех, сом, чехоня, змієголов. За рік в усій системі озер виловлюється 760—2000 тон риби (2001). На озері гніздяться перелітні птахи з Аральського моря. Оскільки озеро розташовується далеко від заселеної території, то воно має потужний потенціал для розвитку рибальства, кочового скотарства, туризму.