Айн-Дара
Айн-Дара | |
---|---|
![]() | |
36°27′33″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д. | |
Тип | місце розкопок |
Країна |
![]() |
Розташування | Ain Darad |
Засновано | 1300 до н. е. |
Ідентифікатори й посилання | |
GeoNames | 172144 |
![]() ![]() Айн-Дара (Сирія) | |
![]() | |
![]() |
Айн-Дара (сучасна назва) — найдавніший храм на території сучасної Сирії[джерело?]. Храм зазнав руйнувань під час сирійської громадянської війни, через артобстріли та бомбардування турецькими військами[1].
Розташування
Айн-Дара знаходиться на півночі Сирії, поруч з турецькому кордоном, у 67 кілометрах на північний захід від міста Алеппо у онойменній мухафазі.
Історія
![](../I/Ain_Dara_crop.jpg.webp)
Відкриття храму було наслідком випадкової знахідки величезного базальтового лева в 1955 році.
- Археологічні розкопки у 1956, 1962, 1964 роках були проведені Морісом Дюнаном та Фейсалом Серафі;
- Археологічні розкопки у 1976 році, були продовжені Алі Абу-Асафом, який виявив храм і зробив висновок, що він був побудований в три структурних фази у період приблизно з 1300 р. до н. е. до 740 р. до н. е.. Перша фаза — від 1300 р. до н. е. до 1000 р. до н. е., другий етап — від 1000 р. до н. е. — 900 р. до н. е., а третя фаза — від 900 р. до н. е. до 740 р. до н. е..
Айн-Дара побудований на терасі, складається з трьох частин різних за структурою блоків базальту на вапняковому фундаменті. Є припущення, що храм, ймовірно, мав глиняний дах, на основі дерев'яних панелей — які не збереглися.
Науковці вважають Айн-Дара гетитським храмом. На підлозі вирізані відбитки людських ступень, довжиною близько 1 м. Тривають суперечки щодо того, кому храм був присвячений, одні вважають, що храм присвячений Іштар (богиня родючості), інші відносять його до Астарти, або — богові Ваалу.
Схожість із храмом Соломона
![](../I/Solomon'sTempleEast.png.webp)
![](../I/%D7%AA%D7%A8%D7%A9%D7%99%D7%9D_%D7%9E%D7%A7%D7%93%D7%A9_%D7%A2%D7%99%D7%9F_%D7%93%D7%90%D7%A8%D7%94.jpg.webp)
Є багато спільних рис з храмом Соломона, як описано в Книзі царів. Архітектурна схема Айн Дара схожа на біблійний храм доби царя Соломона, що мав схожі приміщення, таку ж конфігурацію й три приміщення з портиком біля входу, таку ж основну камеру з святині (в «святая святих»).
Розмір храму Соломона — 35 м (115 футів) на 9 м (30 футів) тоді, коли Айн Дара становить 30 м (98 футів) у довжину й 20 м (66 футів) в ширину без бічних камер. Інші загальні риси включають в себе: розташування на високому місці з видом на місто; зведене на узвишші, з вузьким портиком й дахом, що спирається на стовпи, аналогічні рельєфи на стінах і схожі різьблення з подібними мотивами; в наявності — аналогічний п'єдестал. Коротше кажучи, 33 архітектурні елементи, знайдені в Айн Дара мають 65 ознак згадані в біблійному описі храму Соломона міста Єрусалим[2][3].
Схожість із храмом Еребуні
Також історики Філіп Кінг і Лоренс Стейджер відзначали схожість ряду характеристик даного храму з храмом в Еребуні-Єреван. Є багато спільних рис, як описано в Книзі Царів. Основа храму така ж.
- в той час як в Айн-Дара — 98 футів (30 м) в довжину, на 65 футів (20 м) — ширина без бічних приміщень.
- Інші загальні риси включають: місце розташування на високому місці з видом на місто, зведений на піднятій платформі, з вузьким портиком з колонами і дахом, підтримуваної на колонами з боків рельєфи на стінах, і різьблені схожі мотиви, і на узвишші.
Світлини
Примітки
- Через турецькі обстріли постраждав арамейський храм Айн-Дара
- «Searching for the Temple of King Solomon». "Biblical Archaeology Society". 10 жовтня 2013. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
- John Monson,. «The New ‘Ain Dara Temple: Closest Solomonic Parallel» (pdf). www.michaelsheiser.com. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. (англ.)
Джерела
- Hicks, John Mark (March 2001). 1 & 2 Chronicles. College Press. pp. 272. — ISBN 9780899008837. Retrieved 12 February 2011.
- Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. (2000). Eerdmans dictionary of the Bible. Wm. B. Eerdmans Publishing. pp. 1265. — ISBN 9780802824004. Retrieved 12 February 2011.
- Lemaire, Andra(c); Adams, Dr Samuel; Baruch Halpern (2009). Book of Kings: Sources, Composition, Historiography and Reception. BRILL. pp. 297. — ISBN 9789004177291. Retrieved 12 February 2011.
- a b Walton, John H.; Baker, David W.; Bodi, Daniel; Paul W. Ferris (30 October 2009). Isaiah, Jeremiah, Lamentations, Ezekiel, Daniel. Zondervan. pp. 494. — ISBN 9780310255765. Retrieved 12 February 2011.
- a b Stone, Elizabeth Caecilia; Zimansky, Paul E. (1999). The Iron age settlement at ʻAin Dara, Syria: survey and surroundings. J. and E. Hedges. pp. 1. — ISBN 9781841711034. Retrieved 12 February 2011.