Айн Каалеп

Айн Каалеп
Ain Kaalep
Айн Каалеп. Фото 2010 року.
Народився 4 червня 1926(1926-06-04) (95 років)
Тарту, Естонія
Помер 9 червня 2020(2020-06-09)[1] (94 роки)
Громадянство  Естонія
Національність вірмени
Діяльність поет, драматург
Alma mater Тартуський університет
Мова творів естонська
Батько Juhan Kaalepd[2]
Мати Magdalena Kaalepd[2]
Діти Ruuben Kaalepd
Нагороди

Премія з літератури імені Яана Кроссаd (2010)

Juhan Liiv Poetry Awardd (1984)

Honored Writer of the Estonian SSRd (1986)

Q12363799? (2000)

National Identity Awardd (2008)

Wiedemann Language Awardd (2010)

почесний громадянин міста Ельваd (1998)

Q18626251?


 Айн Каалеп у Вікісховищі

Айн Ка́алеп (ест. Ain Kaalep, нар. 4 червня 1926(19260604), Тарту, Естонія 9 червня 2020) естонський поет, літературознавець, критик, драматург. Редактор журналу «Академіа» (1989—2001). Перекладач з багатьох літератур, в тому чилі з української літератури. Фахівець із фіно-угорських мов. Наприкінці 1980-тих — активіст національного руху, член Конгресу Естонії.

Один із упорядників ювілейного видання «Kobsaar» (1961). [джерело?]

Біографія

Закінчив престижну Гімназію Гуґо Треффнера, яка вважається місцем виховання естонської еліти. [джерело?] Після совєцької окупації не емігрував, закінчив Тартуський університет (1956), спеціалізувався на вивченні фіно-угорських мов. Наприкінці 1980-х став активістом руху за відновлення державної самостійности Естонії, зокрема був членом Конгресу Естонії — альтернативного парламенту, що посилався на тяглість державної традиції Естонії з 1940-го року.

Творчість

Автор драм, літературознавчих праць. Перекладач з з античної (Софокл), латинської, галісійської, іспанської, провансальської, німецької, французької (Жак Превер) і української (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки) та польської літератур.

Автор поетичних збірок:

  • «Aomaastikud» («Досвітні пейзажі», 1962),
  • «Samarkandi vihik» («Самаркандський зошит», 1962),
  • «Järvemaastikud» («Озерні пейзажі», 1968),
  • «Klaasmaastikud» («Скляні пейзажі», 1971),
  • «Смерть Пана та інші вірші», 1976,
  • «Kuldne Aphrodite teisi luuletusi» («„Золота Афродита“ та інші вірші», 1986),
  • «Jumalatosin» («Божа дюжина», 2008).

Перекладач Шевченка

Автор численних перекладів творів Тараса Шевченка — «Заповіт», поеми «Єретик», «Катерина», «Лілея». Брав участь у підготовці «Кобзаря» естонською мовою («Kobsaar», Tallinn, 1961).

Присвятив Тарасові Шевченкові вірші «Tarass Ševtšenko merereis Tallinna» («Морська подорож Тараса Шевченка до Таллінна», 1961; укр. перекл. Д. Павличка) і «Tarass Ševtšenko. Sõdur ja surm» («Тарас Шевченко. „Солдат і смерть“», 1973).

Автор нарису «Väike õppetund suure kobsaari juures» («Маленький урок у великого Кобзаря», надруковано у «Keel ja Kirjandus» («Мова та література»), 1964, № 3).

Переклади українською мовою

Переклади українською нечисленні, їх робили Ю. Скіф, В. Лучук та інші літератори.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.