Акакій Константинопольський

Ака́кій (грец. Ακάκιος), або Ака́цій (лат. Acacius; ? — 26 листопада 489) — патріарх Константинопольський (472—489). Державний діяч Візантійської імперії. Очолював сирітський притулок в Константинополі (458). Зайняв патріарший престол після смерті Геннадія І.

Акакій Константинопольський
Народився невідомо
Помер 26 листопада 489[1]
Константинополь
Країна  Візантійська імперія
Діяльність священник
Знання мов давньогрецька
Посада Константинопольський патріархат
Конфесія православ'я і католицька церква[2]

473 р. провів (першу зафіксовану письмово) церемонію коронації імператора Лева II. Цей ритуал включав читання молитов Константинопольським першосвященником над короною та церемонію урочистого коронування.

Підтримав імператора Зенона у боротьбі проти Василіска (476). Завдяки Зенону зміг втручатися у справи інших східних патріархів. Конфліктував із александрійським патріархом Іваном І.

Через порушення постанов Халкедонського собору відлучений від церкви рішенням папи римського Фелікса III за так звану акакіанську єресь (484), що породила розкол Західної і Східної Церкви (акакіанська схизма, 484—519).

Вшановується як святий у Коптській церкві та деяких православних церквах. У Католицькій церкві вважається схизматиком[3].

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102377863 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  3. Clifford, Cornelius. Acacius // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.