Акант (архітектура)

Акант (аканф) (ведмежа лапа) — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульйонів, акротерів, фризів, карнизів тощо.

Малюнок Вільяма Морріса

Природне листя аканта

Лист аканта (ліворуч) і деталь капітелі коринфського ордера у вигляді листа аканта

В античній Греції аканти зображали з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus mollis — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і символізував життя, біль та співчуття до ближнього, внаслідок чого відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення.

Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав характерні ознаки.