Фриз

Фриз (синоніми — пошивка, різьблянка; фр. frise від лат. phrygium — «прикраса») — назва декоративного елементу у вигляді широкої смуги, вживаного в архітектурі і столярстві. Латинське слово phrygium походить від назви стародавньої області Фригія. В античній архітектурі фриз також називали зофором (від грец. ζωφόρος, буквально — «носій зображень тварин»)[1]. Інша версія пов'язує французький термін з ім'ям німецького племені фризів (лат. frisii), що мешкав на початку нашої ери в нижній течії Рейну і відомого римлянам як варвари, обросли бородами й довгим кучерявим волоссям. Тому фризом або фризською тканиною традиційно називають вовняну тканину з довгим ворсом.[2]

Фриз, Батський цирк

У класичній архітектурі

У класичних архітектурних ордерах фризом називається середня частина класичного антаблемента, яка розташована між архітравом і карнизом. У доричному ордері це — чергування метоп і тригліфів, в іонічному і коринфському — стрічка фризу залишається гладенькою або прикрашається рельєфними композиціями.

Інші значення

Фризом також називають витягнуту по горизонталі скульптурну чи живописну композицію, яка прикрашає стіну (частіше її верхню частину) або підлогу, слово також вживається для позначення стрічкової орнаментальної композиції.

Залежно від виконання виділяють:

  • Фриз алмазний — орнаментальна прикраса, виконана у вигляді гранованих кубиків.
  • Фриз аркатурний — орнаментальна прикраса, виконана у вигляді багатьох арок.
  • Фриз випуклий — у перетині має випуклу форму, внаслідок чого поверхня із скульптурним рельєфом відзначається багатством світлотіні. Бере початок у стародавньому Римі, коли прагнули до пишності і соковитості пластичних форм.
  • Фриз городчастий — орнаментована стрічка, нижня частина якої вирішена у вигляді висячих зубців таким чином, що вони вписуються між однаковими рівнобедреними трикутниками, якщо їх умовно накреслити на поверхні стіни.

Галерея

Примітки
  1. http://slovari.yandex.ru/dict/lubker/article/1/lub-2540.htm?text=зофор&stpar1=1.1.1%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
  2. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х томах.— М.: Прогресс. — Т. 4, 1987. — С. 207

Література
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.