Акопян Акоп Мнацаканович
Ако́п Мнаца́канович Акопя́н (вірм. Հակոբ Հակոբյան Մնացականի; нар. 29 травня 1866, Гянджа — пом. 13 листопада 1937) — вірменський радянський письменник, основоположник вірменської пролетарської літератури. Народний поет Вірменської РСР та Грузинської РСР (з 1923).
| Акоп Акопян | ||||
|---|---|---|---|---|
| Հակոբ Հակոբյան | ||||
 | ||||
| Народився |
29 травня 1866[1] Гянджа, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія | |||
| Помер |
13 листопада 1937[2][1] (71 рік) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Пантеон Ходживанка | |||
| Громадянство |
 Російська імперія,  СРСР | |||
| Національність | вірмен | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Напрямок | революційний романтизм | |||
| Жанр | поема | |||
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) | |||
|
| ||||
 Акопян Акоп Мнацаканович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в сім'ї ремісника в м. Гянджі (Кіровабад). Виключений з гімназії за вільнодумство; працював на нафтових промислах, був службовцем Тифліського банку.
Громадська діяльність
Громадська і літературна діяльність тісно пов'язана з революційною боротьбою пролетаріату. Акопян — один з перших пропагандистів марксизму у Вірменії. Член РСДРП з 1904.
Творча діяльність
Писати почав 1893. Вірші Акопяна (збірки «Пісні праці», 1906; «Революційні пісні», 1907) знаменували народження вірменської пролетарської поезії. Поеми «Новий ранок» (1909), «Червоні хвилі» (1911) присвячені революційному рухові на Закавказзі; «Рівність» — твір про майбутнє соціалістичне суспільство — є зразком революційного романтизму у вірменській літературі. В 1914, за прикладом Горького, об'єднав революційних письменників, видавав перші вірменські альманахи: «Альбом робітника», «Червоні гвоздики». Соціалістичне перетворення Вірменії малює в поемах: «Боги заговорили» (1922), «Ширканал — більшовик» (1924), «Волховбуд» (1928), «Астхік» (1934) та ін. Широко відомі його літературні спогади та «Спогади агітатора».
Перекладач Пушкіна, Горького, Бєдного та ін. Вірші Акопяна перекладено українською, російською, грузинською, азербайджанською мовами.
Твори
- Українські переклади — В кн.: Тичина П. Г. Вибрані твори, т. 3. К., 1947;
- В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952;
- Російські переклади — Сочинения. М., 1956.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Луначарсний А. В. Акоп Акопян. В його кн.: Статьи о советской литературе. М., 1958;
- Саркисян Г. А. Акоп Акопян. Ереван, 1956.