Акраман

Кратер Акраман метеоритний кратер в горах Ґолер (Gawler Ranges) у Південній Австралії. Його розташування відмічене озером Акраман — круглим ефемерним висохлим озером близько 20 км у діаметрі. Один із добре видимих ​​в Google Earth кратерів.

Акраман
Держава  Австралійський Союз
Адміністративна одиниця Південна Австралія
Місце розташування Голер (гори)
Статус спадщини listed on the South Australian Heritage Registerd
 Акраман у Вікісховищі

Відкриття кратера і незалежне відкриття його жолоба викиду, який оточує кратер були вперше опубліковані в журналі Science в 1986 році.[1][2] Докази удару включають наявність розколотих конусів і ударного кварцу в розбитій корінній породі на островах в озері Акраман.

Кратер сильно зруйнований ерозією і його початковий розмір повинен бути виведений непрямими способами. Деякі автори оцінюють первісний діаметр до 85-90 км,[3] в той час як інші пропонують менший розмір, можливо, лише 35-40 км, ближче до того, в якому зосереджене озеро Акраман.[4] При більшому розмірі оцінка означатиме виділення енергії 5,2 × 106 мегатонн у тротиловому еквіваленті.[3]

Ударна подія, за оцінками, відбулася близько 580 мільйонів років тому під час Едіакарійського періоду неопротерозойської ери[5]; цей вік не є отриманий від самого кратера, а з положення викиду в довколишніх осадових басейнах.[3]

Утворився в результаті падіння астероїда-хондрита діаметром 4 км і щільністю 3 г/см ³ зі швидкістю 25 км/с. Удар створив кратер близько 90 км у діаметрі. Вибух призвів до поширення уламків в одновікових відкладеннях на відстань до 450 км[6][7]. Наступні геологічні процеси деформували кратер.

Landsat-зображення озера Акраман, NASA World Wind
Супутниковий знімок
Озеро Акраман (коло, трохи нижче праворуч від центру), оточене озером Герднер та іншими озерами.

Див. також

Примітки

  1. Williams, G.E. (1986). The Acraman Impact Structure: Source of Ejecta in Late Precambrian Shales, South Australia. Science 233 (4760): 200–3. Bibcode:1986Sci...233..200W. PMID 17737291. doi:10.1126/science.233.4760.200.
  2. Gostin, V.A.; Haines, P.W.; Jenkins, R.J.F.; Compston, W.; Williams, I.S. (1986). Impact Ejecta Horizon Within Late Precambrian Shales, Adelaide Geosyncline, South Australia. Science 233 (4760): 198–200. Bibcode:1986Sci...233..198G. PMID 17737290. doi:10.1126/science.233.4760.198.
  3. Williams, G.E.; Gostin, V.A. (2005). Acraman-Bunyeroo impact event (Ediacaran), South Australia, and environmental consequences: twenty-five years on. Australian Journal of Earth Sciences 52 (4-5): 607–620. Bibcode:2005AuJES..52..607W. doi:10.1080/08120090500181036.
  4. Shoemaker, E.M.; Shoemaker, C.S. (1996). The Proterozoic impact record of Australia. AGSO Journal of Australian Geology and Geophysics 16: 379–398. Bibcode:1990LPICo.746...47S.
  5. Международная стратиграфическая шкала (версия за август 2012) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії
  6. Михеева А. В. Импактная структура Акраман. Полный каталог импактных структур Земли. ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
  7. Gostin V. A., Keays R. R., Wallace M. W. (1989). Iridium anomaly from the Acraman impact ejecta horizon: impacts can produce sedimentary iridium peaks. Nature 340 (6234): 542–544. doi:10.1038/340542a0. Процитовано 11 листопада 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.