Акула-янгол японська
Акула-янгол японська (Squatina japonica) — акула з роду акула-ангел родини акулоангелові. Інша назва «японський морський чорт».
? Акула-янгол японська | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Squatina japonica Bleeker, 1858 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина досягає 2-2,5 м, зазвичай — 1,5-1,65 м. Голова масивна. Морда округле, дещо затуплене. Рот широкий, знаходиться у передній частині голови. На кожній щелепі розташовано по 20 рядків зубів. Зуби маленькі, вузькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб сплощений. В середній частині спини (від голови до хвоста), між плавцями, на плавцях, на морді й під очима розташовані великі шипи. Грудні плавці великі, що не повністю приєднані до голови та прикривають зяброві щілини. Має 2 спинних плавця однакового розміру. Анальний плавець відсутній.
Забарвлення чорно-буре з темними плямочками і блідими світлими плямами. Черево білого кольору.
Спосіб життя
Тримається на глибинах до 300 м, звичайно до 100 м, на континентальному шельфі та острівному схилі. Воліє до скелястих, кам'янистих та рифових ділянок дна з піщаним, мулистим або мулисто-піщаним ґрунтами з рясною водяною рослинністю. Це одинак. Вдень лежить на дні, зариваючись у пісок або мул. Вночі підіймається до поверхні. Полює цілодобово біля дна, є бентофагом. Живиться ракоподібними, камбалами, бичками, кальмарами, каракатицями, морськими їжаками.
Статева зрілість у самиць настає при розмірі 80 см. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 10 місяців. Породілля відбувається навесні і влітку. Самиця народжує від 2 до 10 акуленят завдовжки 22 см.
Є потенційно небезпечною для людини.
Розповсюдження
Мешкає в Японському морі: біля узбережжя Корейського півострова, Японії, Приморського краю і південних Курильських островів (Росія), у Жовтому морі: біля узбережжя північно-західного Китаю, Тайваню, островів Рюкю.
Джерела
- Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Food and Agricultural Organization of the United Nations. pp. 147–148. ISBN 978-92-5-101384-7.