Акім Таміров

Акім Таміров народився, за одними даними, в Тифлісі, за іншими — в Баку у вірменській родині. У 19 років, приїхавши, на запрошення Річарда Болеславського, в Москву, Таміров поступив в школу при Художньому театрі. Після закінчення школи став актором МХТ.

У 1923 році під час гастролей театру в США разом з групою інших акторів вирішив не повертатися на батьківщину.

У перші роки в США Таміров грав у трупі Н. Балієва «Кажан» (Le Chauve-Souris), де познайомився з майбутньою дружиною — актрисою Тамарою Шейн; потім відкрив Академію сценічного гриму, яка збанкрутувала в 1929 році. Таміров намагався заробляти на життя навіть за кермом таксі.

Кар'єра Тамірова в Голлівуді почалася в 30-х роках, після посиленого вивчення англійської мови. Перший час він грав маленькі ролі, які не вказували в титрах, але успіх фільму «Королева Христина» (1933), де Тамірову дісталася чергова маленька роль, звернула на нього увагу режисерів. У 1934 році Таміров знявся в тринадцяти фільмах, наступного року — в п'ятнадцяти.

У 1936 році Таміров вперше був висунутий на кінопремію «Оскар» і уклав семирічний контракт зі студією Парамаунт. Ілля Ільф та Євген Петров побувавши в США в 1936 році, в книзі «Одноповерхова Америка» розповіли про зустріч з колишнім російським актором, не назвавши його по імені: «Коли Художній театр був в Америці, один зовсім молоденький актор залишився зніматися в Голлівуді. Залишився на три місяці, а сидить вже більше десяти років. Він належить до числа тих, які досягають успіху. Справи його йдуть в гору. Він отримує п'ятсот доларів на тиждень».

Через сильний акцент Тамірову доводилося грати кого завгодно, тільки не американців. На початку 50-х років, коли Америку захлеснула хвиля маккартизму, Таміров на кілька років покинув країну; знімався в Англії, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Монако, але врешті-решт повернувся до Голлівуду. За сорок років роботи в Голлівуді він знявся в 140 фільмах.

Акім Таміров помер у Каліфорнії від раку в 1972 році.

За роль генерала Янга у фільмі «Генерал помер на світанку» (1936) Таміров отримав свою першу номінацію на премію «Оскар» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану», а за роль командира партизанського загону Пабло у фільмі «По кому дзвонить дзвін» (1943) — друга. У 1943 році був удостоєний премії «Золотий глобус» у категорії «Найкращий актор другого плану» (фільм «По кому дзвонить дзвін»), ставши таким чином першим лауреатом «Золотого Глобуса» в цій номінації. На Голлівудській «Алеї слави» є його зірка.

• 1933 — Королева Христина / Queen Christina — Педро
• 1935 — Виграшний квиток
• 1935 — Китайські моря
• 1936 — Бажання / Desire — офіцер поліції
• 1936 — The General Died at Dawn
• 1937 — High, Wide, and Handsome
• 1938 — Dangerous to Know
• 1938 — Флібустьєр / The Buccaneer
• 1939 — Юніон Пасіфік / Union Pacific — Фієста
• 1943 — Сестра його дворецького / His Butler's Sister — Сергій Попов
• 1943 — По кому дзвонить дзвін / For Whom the Bell Tolls — Пабло
• 1945 — П'ять гробниць по дорозі в Каїр / Five Graves to Cairo — Фарід
• 1956 — Анастасія — Борис Андрійович Чернов
• 1958 — Печать зла / Тouch of Evil
• 1960 — Одинадцять друзів Оушена / Ocean's Eleven — Спайрос Ацебос
• 1961 — Страшний суд / Il giudizio universale
• 1962 — Процес / The Trial
• 1964 — Топкапі / Topkapi — кухар Жерве
• 1965 — Альфавіль / Alphaville — Генрі Діксон
• 1965 — Марі Шанталь проти доктора Ха / Marie-Chantal contre docteur Kha — професор Ламбаре / доктор Ха
• 1966 — Полювання на лиса / Caccia alla volpe — Окра
• 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
• 1969 — Дон Кіхот / Don Quijote de Orson Welles — Санчо Панса (незакінчений фільм режисера Орсона Уеллса)

• Акім Таміров на сайті WFMU