Алайський асімблефар
Алайський асімблефар (Asymblepharus alaicus) — сцинк з роду асімблефарів родини сцинкових. Має 3 підвиди.
? Алайський асімблефар | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Asymblepharus alaicus Elpatjevsky, 1901 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Довжина тулуба до 6,4 см з у 1,2 раза довшим, потовщеним біля основи, хвостом. Міжщелепний щиток коротким швом торкається лобоносового. Передлобної щитки розділені переднім краєм лобового щитка. Загривкових щитків 2—3 пари. Вушний отвір значно більші ніздрів, на його передньому краю розташовуються 2-3 дрібні лусочки. Спинна луска помітно більше за луску з боків. Навколо середини тулуба 24-30 лусочек. Забарвлення цього сцинка зверху буруватих тонів з оливковим, бронзовим або зеленуватим відтінком. Окрема луска на спині має світлі короткі рисочки, які розташовані 4 поздовжніми рядами й іноді мають поперечну спрямованість. Кожна з них має з боків невеликі темні плями. Від ніздрів через око і далі з боків тулуба проходять широкі бурі смуги, поцятковані світлими цятками, іноді і по нижньому краю тягнуться світлі поздовжні лінії. Уздовж хвоста є 3 бурих смужки, по краях яких часто розташовуються світлі та темні рисочки. Статевозрілі самці з липня по вересень мають черево помаранчевого або цегляно-червоного кольору, самки - сірого або рожево-помаранчевого. Молоді зазвичай одноколірні, без малюнка.
Спосіб життя
Мешкає на схилах гір, порослих рослинами, степах, субальпійських і альпійських луках, галявинах і ялинових лісах, по узбережжям озер й у річкових долинах, на ділянках з напівпустельній рослинністю, у передгір'ях. У горах зустрічається на висоті 4000 м над рівнем моря, часто дотримується виходів скель і кам'янистих розсипів. Притулками для алайських асімблефарів служать пустоти під камінням, ущелини в корінних породах та пластах орної землі, а також дупла дерев і нори гризунів. Легко підіймається на стовбури дерев і чагарників. Може перепливати арики й невеликі струмки. Харчується комахами, павуками та іншими безхребетними.
Статева зрілість настає на 2 році життя при довжині тулуба з головою не менше 4 см у самок і 4,3 см у самців. Після зимівлі, залежно від висоти проживання у горах з'являється наприкінці березня, у середині - наприкінці квітня. Спарювання відбувається з травня до початку липня, і до народження молодих сцинків проходить близько 2 місяців. У кожному яйцеводі в залежності від розмірів самки розвиваються 1—3 ембріона. Народжені асімблефари мають довжину до 4 см, з яких половину займає хвіст, вони народжуються в другій половині липня - середині серпня.
Розповсюдження
Населяє гірські системи та передгірські рівнини Тянь-Шаня та Паміро-Алая у межах Таджикистану, Киргизії, північно-східного Узбекистану та південного Казахстану. Знаходився також у північному Китаї.
Підвиди
- Asymblepharus alaicus alaicus
- Asymblepharus alaicus yakovlevae
- Asymblepharus alaicus kucenkoi
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.