Алампа

Алампа (*14 листопада 1886(18861114) — †24 жовтня 1935) — саха письменник, журналіст та громадський діяч. Ідеолог національно-визвольної боротьби Саха на початку ХХ століття. Жертва сталінського терору.

Алампа
Народився 2 (14) листопада 1886
Q109887361?, Yakutsk okrugd, Якутська область (Російська імперія), Російська імперія
Помер 24 жовтня 1935(1935-10-24)[1] (48 років)
Якутськ, РСФРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність перекладач, поет, письменник, прозаїк, драматург
Мова творів якутська
Роки активності з 1912
Жанр драма і проза

Біографія

Народився у Ботуруському улусі (нині — Таттінський улус Саха) Якутської області Російської імперії. Два роки вчився у церковно-приходській школі. 1907 став складачем друкарні, працював для національного журналу «Саха саҥата» («Голос саха», 1912–1913).

Перший вірш «Төрөөбүт дійду» (Рідний край) надруковано 1912. Найвідомішу драму «Бідний Яків» написав 1914, з того часу став живим класиком саха театру.

Як поет створив понад 150 віршів, більшість з яких позначені європеїзмом. Проте ці твори стали національними піснями, які популярні донині. Пісня «Саха ириата» (Пісня якута) взагалі стала гімном національно-визвольної боротьби Саха, зокрема й проти російсько-більшовицької навали 1919–1921.

Щопправда комуністам вдалося перетягнути на свій бік Алампу, який став редактором першої комуністичної газети в Саха — «Манчари» (1921–1922). Брав активну участь у культурно- просвітницьких акціях, очолював театральну справу в усій країні Саха, став першим директором Саха театру. Одружився з актрисою Саха театру Євдокією Яковлевою-Гоголєвою (1891–1971), з якою прожив 14 років.

У 1927 році Алампа був заарештований у справі Повстання якутських конфедералістів. Спочатку висланий за межі Саха, а потім доведений до смерті 1935.

Вшанування

Іменем Алампи названа вулиця міста Якутська, Ітик-Кельська середня школа Таттінского улусу.

15 серпня 2012 за рішенням громадськості Таттінского улусу і наказами Міністерства культури РФ та Міністерства культури перепохований на батьківщині.

Твори
  • Дьадаҥы Дьаакып — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1924. — 54 с.
  • Манчаары: Драма. — М.:Центриздат народов СССР, 1926. — 88 с.
  • Оонньуулар: Пьесалар. — М.:1926. — 72 с.
  • Бүдүрүйбүт көммөт: Пьеса. — М. ЦИН СССР, 1927. — 55 с.
  • Олох дьэбэрэтэ: Пьеса. — М., 1927. — 56 с.
  • Таптал: Пьеса. — М. 1927. — 42 с.
  • Төрөөбүт дойду: Хоһоон. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1966. — 1 л. слож. 6 с.
  • Талыллыбыт айымньылар: 2 томнаах. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1964–1965
  • Туллук-туллук доҕоттор: Кыра оҕолорго хоһооннор. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1974
  • Хоһооннор, поэмалар. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1976. — 328 с.
  • Куоратчыт: Кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1978. — 20 с.
  • Драмалар / Аан тылы суруйда уонна хомуйан оҥордо А. А. Билюкина. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1986. — 392 с.
  • Хоһооннор, кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1987. — 78 с.
  • Ырыа быстыыта хоһоон / Саха респ. наукаларын академиятын ГЧИ. Хомуйан оҥордо Л. Р. Кулаковская. — Дьокуускай: Саха полиграфиздат, 1996. — 399 с.

Примітки
  1. Софронов Анемподист Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.