Алджер (острів)

Алджер (рос. Алджер) — безлюдний острів на півдні архіпелагу Земля Франца-Йосифа у Північному Льодовитому океані.

Алджер
рос. Остров Алджер
Географія
80°23′09″ пн. ш. 56°01′49″ сх. д.
Акваторія Північний Льодовитий океан
Група островів Земля Франца-Йосифа
Площа 45 км²
Довжина 10,5 км
Ширина 4,5 км
Країна
 Росія
Адм. одиниця Архангельська область
Населення 0 осіб
Алджер
Алджер (Росія)

Географія

Довжина острова Алджер — 10 км, а максимальна ширина 4,7 км. Найвища точка — 429 метрів над рівнем моря, вершина купола Восток Перший (рос. Купол Восток Первый), крижаного купола, що покриває частину острова[1]. На північному та південно-західному узбережжях є широкі ділянки, не покриті льодовиком.

Розташований на північ від острова Мак-Клінтока на південно-східному виході з протоки Маркем та на північному кінці каналу Абердер. З південного заходу перед ним знаходиться невеликий (до 1 км завдовжки) острів Матильда.

Маючи площу 45   км²[2], Алджер — один з менших островів архіпелагу. Середня та північно-західна частини острова заледенілі, тоді як над рівнинною південно-східною частиною простягається супіщаний район. На крайньому південному сході острова є залишки табору Циглер, колишнього базового табору полярної експедиції Болдуїна-Циглера, який зараз є туристичною пам'яткою.

Історія

Відкриття острова приписується експедиції Велмана з 1898 по 1899 рік. Волтер Веллман також дав острову його назву, можливо на честь Рассела Александра Алджера, чинного на той час військового міністра США[3] або, ймовірно, на честь письменника Гораціо Алджера.[2][4]

Острів Алджер найбільш відомий за роль, яку він зіграв під час двох експедицій на Північний полюс, які профінансував американський підприємець Вільям Циглер (1843—1905) у першому десятилітті 20 століття. Івлін Болдуїн, керівник експедиції Болдуїна-Циглера, створив свій базовий табір Циглер на південному сході острова в 1901 році після того, як спроба просунутися на північ на кораблі «Америка» зазнала невдачі. Другий табір був встановлений на західній околиці острова, прямо навпроти острова Матильда. Хоча експедиція Болдуїна-Циглера була найкраще оснащеною полярною експедицією свого часу, вона зазнала невдачі, навіть не спробувавши досягти своєї фактичної мети — географічного Північного полюса. Друга експедиція, фінансована Циглером, яка проводилася з 1904 по 1906 рік під керівництвом Ентоні Фіали (1869—1950), також не могла досягти полюса. Частина команди деякий час використовувала табір Циглер, створений Болдуїном.

Примітки
  1. Kupol Vostok Pervyy, Russia - Geographical Names, map, geographic coordinates. geographic.org. Процитовано 19 вересня 2020.
  2. Andreas Umbreit: Alger (Aldzher) Insel, Camp Ziegler auf der Website Franz-Joseph-Land Info Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine., abgerufen am 7. Juni 2012
  3. William James Mills: Exploring Polar Frontiers — A Historical Encyclopedia, ABC-CLIO, 2003, ISBN 1-57607-422-6, S. 10
  4. BALDIM BACK FROM HIS ARCTIC VOYAGE; Explorer's Version of His Party's Dissension in Frozen North. Chief Work Accomplished Was the Establishment of a Base for Another Expedition.. The New York Times (амер.). 3 жовтня 1902. ISSN 0362-4331. Процитовано 19 вересня 2020.

Вебпосилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.