Александер Асдрені

У 13-річному віці, залишившись сиротою, переїхав 1885 року з рідного села Дренова в Бухарест, де проживали його старші брати.

Вищу освіту здобув у Румунії. У студентські роки брав активну участь в діяльності албанських націоналістичних емігрантських товариств, які боролися за звільнення Албанії від ярма Османської імперії. Також був учасником албанського письменницького середовища у Румунії.

Після проголошення незалежності Албанії в листопаді 1912 року Асдрені, ненадовго повернувся на батьківщину, після чого знову проживав у Румунії, де з березня 1922 служив секретарем в албанському консульстві в Бухаресті. Продовжував брати участь в національному емігрантському русі албанців.

У 1937 знову приїхав в Албанію на святкування 20-річчя незалежності, в надії отримати урядову пенсію, в чому йому було відмовлено.

Помер у бідності в Бухаресті.

Літературною діяльністю почав займатися в 1900 р. Першу збірку віршів «Проміння сонця» («Rréze dielli», 1904), що включала 99 сонетів, автор присвятив національному герою Албанії Скандербегу.

У 1912 р. був надрукований друга його збірка «Мрії і сльози» («Ëndërra e lot», 1912), що включала також 99 віршів, яка була присвячена британському антропологу, албаністу Едіт Дурхем. Обидва збірника видані в Бухаресті, оспівували батьківщину, її природу і народних героїв.

У 1930 вийшла збірка віршів «Псалми вигнанця» («Psalme murgu»), де переважають патріотичні мотиви.

Автор слів гімну Албанії, вперше опублікованого як вірш Свободу Албании (Liri e Shqipërisë)) в 1912 році в Софії.

Свої твори писав тоскійськім діалектом албанської мови. Улюбленою формою поезії був сонет.

• Rreze dielli (1904)
• Ëndërra e lot (1912)
• Psallme murgu (1930)
• Kambana e Krujës (1937)

• Асдрені