Александру Іпсіланті (старший)
Александру Вода Іпсіланті (рум. Alexandru Ipsilanti, грец. Ἀλέξανδρος Ὑψηλάντης — Alexandros Ypsilantis, *1725, Константинополь — †13 грудня 1807, Константинополь) — господар Волощини в 1775-1782 і 1796-1797 і Молдавського князівства в 1786-1788. Член фанаріотського аристократичного роду Іпсіланті.
Александру Вода Іпсіланті Alexandru Ipsilanti | |||
![]() Александру Вода Іпсіланті | |||
| |||
---|---|---|---|
1774 — 1782 | |||
Попередник: | Еммануіл Джані-Русет | ||
Спадкоємець: | Ніколае Караджа | ||
| |||
1786 — 1787 | |||
Попередник: | Александру Маврокордат II | ||
Спадкоємець: | немає | ||
| |||
1796 — 1797 | |||
Попередник: | Александру Морузі | ||
Спадкоємець: | Константин Хангерлі | ||
Народження: |
1725 Константинополь | ||
Смерть: |
13 грудня 1807 Константинополь | ||
Національність: | греки | ||
Країна: | Волощина і Молдовське князівство | ||
Батько: | Q51568036? | ||
Мати: | Smaragda Mamonad[1] | ||
Діти: | Костянтин Іпсіланті | ||
Біографія

У 1774 як дипломат Османської імперії взяв участь у підписанні Кючук-Кайнарджійського мирного договору з Росією. У цьому ж році був призначений драгоманом.
У 1775 був призначений господарем Волощини після виведення з неї російських військ. Вжив низку заходів щодо впорядкування оподаткування і реорганізації системи державного управління, сприяв розвитку торгівлі та ремесла в обох князівствах, відкрив ряд нових лікарень і шкіл; в Волощині в 1780 кодифікував закони за візантійським зразком, відомі як «Кодекс Іпсіланті» («Правільнічаска кондіке»).
У своїй політиці дотримувався орієнтації на Росію, розраховуючи з її допомогою домогтися звільнення Греції.
У 1807 році був заарештований турецькими властями і страчений.
Джерела
- Большая Российская энциклопедия: В 30 т./ Председатель Науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред. С. Л. Кравец. Т. 11. Излучение плазмы — Исламский фронт спасения. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2008. — С.595. ISBN 978-5-85270-342-2.
Посилання
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713