Александру Богдан-Пітешть
Александру Богдан-Пітешть (рум. Alexandru Bogdan-Pitești; при народженні — Александру Богдан; 13 червня 1870 — 12 травня 1922) — румунський поет-символіст, публіцист, художній і літературний критик. Також відомий як журналіст і лівий політичний агітатор. Заможний землевласник, він займався благодійною діяльністю, ставши відомим меценатом і колекціонером творів мистецтва. Виступав одним з головних румунських пропагандистів сучасного мистецтва, а також спонсором румунського символістського руху. Разом з іншими діячами постімпресіонізму і символістами, Богдан-Пітешть заснував Societatea Ileana, яка стала однією з перших румунських організацій, присвячених просуванню авангарду і незалежного мистецтва. Також відомий своєю дружбою з письменниками Жорісом Карлом Гюїсмансом, Александру Мачедонскі, Тудором Аргезі і Матею Караджале, а також був спонсором багатьох інших діячів культури, зокрема художників Штефана Лук'яна, Константина Артачино і Ніколає Вермонта. На додаток до його літературної і політичної діяльності, Александру Богдан-Пітешть був живописцем і графіком.
| Александру Богдан-Пітешть | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 червня 1870 Пітешть, Румунія |
| Помер |
12 травня 1922 (51 рік) Бухарест, Румунія ·гострий інфаркт міокарда |
| Країна |
 Румунія |
| Діяльність | поет, художник, літературний критик |
| Знання мов | румунська |
| Партія | Conservative Partyd |
Велика частина спірної політичної кар'єри Богдана-Пітешть, у зв'язку з його підтримкою анархізму, була присвячена активізму і підтримці революції. Також цікавився окультизмом і підтримував тісні контакти з Жозефом Пеладаном, проспонсорував його поїздку в Бухарест (1898). Неодноразово заарештовувався владою, в тому числі за підбурювання до заколоту під час виборів 1899 року, а пізніше визнаний винним у шантажі банкіра Арістіда Бланка. Наприкінці свого життя видавав щоденну германофільську газету Seara, а також очолював літературно-політичний гурток, який виступав проти участі Румунії у Першій світовій війні на стороні Антанти. Заарештований в останній раз після закінчення війни, до того часу встиг стати об'єктом суспільної ненависті. Загадки і суперечності в кар'єрі Богдана-Пітешть досі викликають інтерес у багатьох істориків мистецтва і літератури.
Література
- Lucian Boia, «Germanofilii». Elita intelectuală românească în anii Primului Război Mondial, Humanitas, Bucharest, 2010. ISBN 978-973-50-2635-6
- Paul Cernat, Avangarda românească și complexul periferiei: primul val, Cartea Românească, Bucharest, 2007. ISBN 978-973-23-1911-6
- Șerban Cioculescu, Caragialiana, Editura Eminescu, Bucharest, 1974. OCLC 6890267
- (рум.) Gabriela Rus, «Ștefan Luchian în evocările contemporane lui. Relația artistului cu Virgil Cioflec», in the Babeș-Bolyai University Historia Artium LIII, 1, 2008, p. 77-95
- Adrian-Silvan Ionescu, Mișcarea artistică oficială în România secolului al XIX-lea, Noi Media Print, Bucharest, 2008. ISBN 978-973-180-518-4
- Ionel Jianu, Petru Comarnescu, Ștefan Luchian, Editura de stat pentru literatură și artă, Bucharest, 1956. OCLC 229894980
- Jacques Lassaigne, Theodor Enescu, Ștefan Luchian, Editura Meridiane, Bucharest, 1972. OCLC 8359286
- Angelo Mitchievici, Decadență și decadentism în contextul modernității românești și europene, Editura Curtea Veche, Bucharest, 2011. ISBN 978-606-588-133-4
- (рум.) Carmen Patricia Reneti, «Relații româno-germane în anul 1914», in Revista de Istorie Militară, Nr. 1-2/2010, p. 30-39
- Ion Rusu Abrudeanu, România și războiul mondial: contribuțiuni la studiul istoriei războiului nostru, Editura Socec, Bucharest, 1921
- Corina Teacă, «Fin de siècle Biographies: Alexandru Bogdan-Pitești», in Revue Roumaine d'Histoire de l'Art. Série Beaux-arts, Vol. XLVIII, 2011, p. 51-58
- Tudor Vianu, Scriitori români, Vol. II, Editura Minerva, Bucharest, 1970. OCLC 7431692