Александр Клуґе
Александр Клуґе (Клюге; нім. Alexander Kluge; 14 лютого 1932, Гальберштадт) — німецький режисер, письменник, продюсер, один з ідеологів «нового німецького кіно».
| Александр Клуґе | |
|---|---|
| нім. Alexander Kluge | |
 Александр Клуґе, 2009 | |
| Дата народження | 14 лютого 1932 (89 років) |
| Місце народження | Гальберштадт, Німеччина |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Професія | режисер, сценарист, продюсер |
| Alma mater | Марбурзький університет і Франкфуртський університет |
| Роки активності | 1960 — наш час |
| Напрям | драма |
| Член у | Німецька академія мови і поезії, Баварська академія витончених мистецтвd і Берлінська академія мистецтв |
| IMDb | ID 0460176 |
| Автограф |
 |
 | |
| www.kluge-alexander.de | |
 Александр Клуґе у Вікісховищі | |
Біографія
Александр Клуґе народився в сім'ї доктора медицини Ернста Клуґе і його дружини Аліси, вродженою Гаусдорф. До кінця війни відвідував гімназію у Гальберштадту. У 13 років став свідком великого бомбардування рідного міста. З 1946 року відвідував гімназію в Шарлоттенбурзі, Берлін. Потім вивчав юриспруденцію, історію і церковну музику у Фрайбурзі, магдебурзі і Франкфурті-на-Майні, де він, зокрема, відвідував семінари Теодора В. Адорно. У 1956 році захистив дисертацію на тему самоврядування в університетах, разом з Гельмутом Бекером написав книгу «Культурна політика і контроль за витратами». У наступні роки разом зі зйомками фільмів опублікував ряд наукових книг, таких як «Громадськість і досвід» (1972, разом з Оскаром Негтом), «Економіка кіно у ФРН і Європі» (1973, разом з Флоріаном Горфом і Михаелем Достом), «Критична теорія і марксизм» (1974, разом з Негтом) і інші.
У 1958 році був волонтером на студії Артура Браунера «ССС-фільм» в Західному Берліні, у тому числі під час зйомок фільму Фріца Ланга «Індійська гробниця». В цей час написав ряд оповідань і начерків сценаріїв. За свій перший короткометражний фільм «Брутальность у камені» (1960, разом з Петером Шамоні) на Міжнародному кінофестивалі короткометражних фільмів в Обергаузені отримав один з головних призів. У 1962 році був одним з ініціаторів «маніфесту Обергаузена», в якому 26 молодих режисерів заявили про смерть реставративного кіно 1950-х і про намір протиставити йому свої фільми. У наступні роки при державній підтримці виникли перші роботи «Молодого німецького кіно». Клуґе, Едгара Райца і Деттена Шляйєрмахера призначили керівниками «кіноінституту» в Ульмі. Головна мета школи, заснованої за ініціативою групи Обергаузена, полягала у створенні теоретичного центру кіно.
У 1963 році Александр Клуґе заснував власну виробничу фірму. Завдяки фільмам «Прощання з минулим» (1966) і «Артисти під куполом цирку: безпорадні» (1968) він завоював позицію визнаного аутсайдера західнонімецького кіно.
Клуґе був ініціатором колективних публіцистичних фільмів «Німеччина восени» (1977), «Кандидат» (1980) та «Війна і світ» (1982), присвячених актуальним політичним подіям. У цей період він виступав за зближення кіно і телебачення. Фільми-есе «Влада почуттів» (1983) і «Настання сьогодення на решту часу» (1985) стали його останніми великими роботами в кіно.
У 1987 році він засновував dctp (Development Company for Television Program), що стала платформою для незалежних програм на приватному німецькому телебаченні. Компаньйони dctp — Александр Клуґе (37,5 %), японське рекламне агентство Dentsu (37,5 %), видавництво Spiegel (12,5 %) і Neue Zürcher Zeitung AG (12,5 %). Сам Клуґе є керівником компанії, а також автором незалежних передач-інтерв'ю, присвячених культурі.
У 2003 році був удостоєний премії Георга Бюхнера, в 2008 році — почесного Німецького кінопризу «Лола» за сукупність творчості, у 2009 році — премії Теодора Адорно, а в 2010 році — призу імені Адольфа Грімме.
Александр Клуґе одружений, має двох дітей, живе у Мюнхені.
Обрана фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Опис | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1966 | Прощання з минулим | Abschied von gestern | ||||
| 1967 | Артисти під куполом цирку: безпорадні | Die Artisten in der Zirkuskuppel: ratlos | ||||
| 1969 | Нескорена Лені Пайкерт | Die unbezähmbare Leni Peickert | ||||
| 1970 | Реформаторський цирк (Результат невідомий) | Reformzirkus | телевізійний | |||
| 1970 | Великий гармидер | Der große Verhau | ||||
| 1972 | Віллі Тоблер і загибель 6-го флоту | Willi Tobler und der Untergang der 6. Flotte | ||||
| 1973 | Випадкова робота рабині | Gelegenheitsarbeit einer Sklavin | ||||
| 1974 | В час загрози і наруги компроміс веде до згуби | In Gefahr und größter Not bringt der Mittelweg den Tod | спільно з Едгаром Райцом | |||
| 1975 | Сильний Фердинанд | Der starke Ferdinand | ||||
| 1978 | На битву страшну я в страху повз сьогодні вночі | Zu böser Schlacht schleich ich heut Nacht so bang | ||||
| 1978 | Німеччина восени | Deutschland im Herbst | спільно зі Шльондорфом, Фасбіндером, Едгаром Райцом та ін. | |||
| 1979 | патріотка | Die Patriotin | ||||
| 1980 | Кандидат | Der Kandidat | спільно зі Шльондорфом, Штефаном Аустом і Александром фон Ешвеґе | |||
| 1982 | Війна і мир | Krieg und Frieden | спільно з Штефаном Аустом, Акселем Енгстфельдом і Фолькером Шльондорфом | |||
| 1983 | Влада почуттів | Die Macht der Gefühle | ||||
| 1985 | Наступ сьогодення на решту часу | Der Angriff der Gegenwart auf die übrige Zeit | ||||
| 1986 | Змішані вісті (Різноманітні новини) | Vermischte Nachrichten | ||||
| 2008 | Вісті з ідеологічної античності. Маркс - Ейзенштейн - Капітал | Nachrichten aus der ideologischen Antike. Marx — Eisenstein — Das Kapital | ||||
| 2012 | Людина 2.0 - Еволюція в наших руках | Mensch 2.0 - Die Evolution in unserer Hand |
Література
- Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München 1984.
- Александр Клюге. Хроника чувств. М.: Новое литературное обозрение, 2004.(рос.)
Посилання
- Бібліографія. Александр Клуґе // Національна бібліотека Німеччини
- Офіційний сайт Александр Клуґе
- Александр Клуґе на сайті IMDb (англ.)
- Андрей Плахов (16 апреля 2012). Кто такой Александр Клюге?. Архів оригіналу за 7 серпня 2012.(рос.)
- Александр Клюге в Журнальном зале
- Беседа Бориса Гройса с Александром Клюге, 2004