Алем-і нісван

В Ісмаїла Гаспринського, кримськотатарського видавця рубежу ХІХ-ХХ століття, з подачі його дружини, Зехри Акчуринової-Гаспринської виникла ідея видання жіночого мусульманського журналу. На сторінках основної газети «Терджиман» (укр. «Перекладач») неодноразово порушувалися жіночі питання. Унаслідок цього з'явилося окреме періодичне видання. У 1887 році Акчуріна-Гаспринская зробила першу спробу створити жіночий журнал «Тербиє» (укр. «Виховання»). У 1891 році сам Гаспринський попросив дозволу випускати два рази на місяць додаток до газети «Кадин» (укр. «:Жінка»), однак влада Російської Імперії не підтримала прохання[3].

У 1905 році після лібералізації законодавства новий журнал отримав право на життя[3].

Дочка Гаспринського Шефіка обійняла посаду редактора нового видання, а сам Гаспринський залишився редактором-видавцем.

Мета журналу:

• просвіта жінок-мусульманок;
• ліквідація неписьменності жінок;
• підвищення культурного рівня жінок та викладання законів шаріату.

Журнал видавався як безкоштовний щотижневий додаток до газети «Терджиман». 3 березня 1906 року в Бахчисараї вийшов перший номер. У 1908—1909 роках журнал був самостійним виданням. Потім журнал перестали видавати, і в 1910 році матеріали журналу розміщували на сторінках газети «Терджиман».

З анонсу, який надрукували в газеті випливало, що в журналі публікуватимуться:

• релігійні тексти про права жінок у шаріаті;
• світські поради щодо гігієни, домашньої праці та рукоділля.

У журналі не було розважальних розділів. Були розділи присвячені науці та літературі. Також мусульманкам пропонували біографії знаменитих жінок, розповіді про інші країни, сторінки художньої літератури й листів.

У 2011 році в Кримському інженерно-педагогічному університеті пройшла наукова конференція, присвячена 105-й річниці створення журналу. Наступником журналу вважає себе сучасний кримський жіночий журнал «Арзи» («Мрія»)[2].