Ален Богоссян

Але́н Богосся́н (фр. Alain Boghossian; нар. 27 жовтня 1970, Дінь-ле-Бен) — колишній французький футболіст вірменського походження[1], що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ален Богоссян
Особисті дані
Народження 27 жовтня 1970(1970-10-27) (51 рік)
  Дінь-ле-Бен, Франція
Зріст 184 см
Вага 82 кг
Громадянство  Франція
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1989–1992 «Марсель»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989–1993 «Марсель-2» 78 (12)
1992–1993 →  «Істр» 33 (8)
1993–1994 «Марсель» 28 (2)
1994–1997 «Наполі» 54 (4)
1997–1998 «Сампдорія» 31 (6)
1998–2002 «Парма» 89 (10)
2002–2003 «Еспаньйол» 5 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1997–2002 Франція 26 (2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2008–2012 Франція(помічник)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за французькі, італійські та іспанський клуби, а також національну збірну Франції. Найбільше досягнень здобув у складі «Парми», разом з якою став дворазовим володарем Кубка Італії, а також володарем Суперкубка Італії та Кубка УЄФА. У складі збірної — чемпіон світу 1998 року.

Клубна кар'єра

Народився 27 жовтня 1970 року в місті Дінь-ле-Бен. Вихованець футбольної школи клубу «Марсель».

Богоссян почав свою кар'єру в марсельському «Олімпіку», де він грав у складі дубля, в якому провів три сезони, взявши участь у 78 матчах чемпіонату. 1992 року, з метою отримання ігрової практики, Богоссян був відданий в оренду в «Істр», який грав на той момент у другій французькій лізі.

Після сезону в «Істрі» він повернувся в «Марсель» і у сезоні 1993/94 дебютував за основну команду. За підсумками сезону команда зайняла друге місце в чемпіонаті, а Ален зіграв у 28 іграх та забив 2 голи.

Влітку 1994 року Богоссяна купив італійський клуб з Серії А «Наполі». Після трьох років гри в неапольському клубі він перейшов до складу «Сампдорії». За генуезький клуб футболіст грав протягом сезону, після цього перейшов в «Парму», у складі якої у фіналі Кубка УЄФА 1998/99 обіграв свою колишню команду «Марсель» з рахунком 3:0. Того ж року команда виграла і два національні трофеї — Кубок та Суперкубок Італії, обігравши відповідно «Фіорентину» (1:1, 2:2) та «Мілан» (2:1). Причому в грі проти міланців саме гол Богоссяна на 92 хвилині приніс перемогу «хрестоносцям». 2002 року Ален виграв свій останній трофей у кар'єрі, обігравши з «Пармою» у фіналі національного кубка «Ювентус» (1:2, 1:0).

Влітку 2002 року Богоссян підписав контракт з клубом Іспанського Прем'єр-Дивізіону «Еспаньйол», проте через травми дуже рідко виходив на поле і по закінченні сезону завершив кар'єру професійного футболіста.

Виступи за збірну

Богоссян, відхиливши пропозицію виступати за збірну Вірменії, свою історичну батьківщину[2], 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, на якому зіграв у п'яти матчах і здобув титул чемпіона світу, а також чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де жодного разу на полі так і не з'явився. Напередодні тріумфального для французів Євро-2000 Богоссян отримав травму, тому на турнір поїхати не зміг.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 26 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера

В липні 2008 року Богоссян був призначений помічником тренера збірної Франції Раймона Доменека[3], який залишився на своїй посаді після провального Євро-2008. Після чемпіонату світу 2010 року Доменека на посаді головного тренера змінив Лоран Блан, але Богоссян продовжив працювати асистентом[4]. Після невдалого виступу на Євро-2012 Блан покинув збірну[5], а новий тренер Дідьє Дешам звільнив Богоссяна з посади асистента.

Титули і досягнення
«Парма»: 1998-99, 2001-02
«Парма»: 1999
«Парма»: 1998-99
Франція: 1998

Цікаві факти

Примітки
  1. Biographie d Alain Boghossian
  2. FIFA.com -Alain Boghossian, ambition ambiance (англ.)
  3. Boghossian bientôt adjoint ?. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 30 травня 2015.
  4. Boghossian reste dans le staff. Архів оригіналу за 15 вересня 2010. Процитовано 30 травня 2015.
  5. Boghossian quitte la FFF
  6. Юрій Джоркаєфф. Вірменський діамант у французькій оправі
  7. Ален Богоссян завершив кар'єру

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.