Жак Ширак

Жак Рене́ Шира́к (фр. Jacques René Chirac; 29 листопада 1932(19321129), Париж 26 вересня 2019, Париж) — французький політик, 22-й президент Франції17 травня 1995 по 16 травня 2007).

Жак Рене Ширак
фр. Jacques Chirac[1]
Жак Рене Ширак
Президент Франції
17 травня 1995  16 травня 2007
Попередник Франсуа Міттеран
Наступник Ніколя Саркозі
Прем'єр-міністр Франції
27 травня 1974  26 серпня 1976
20 березня 1986 10 травня 1988
Співкнязь Андорри
17 травня 1995  16 травня 2007
Народився 29 листопада 1932(1932-11-29)
Париж, Франція
Помер 26 вересня 2019(2019-09-26) (86 років)
Париж, Франція
Похований
Відомий як посадова особа, державний діяч, політик
Громадянство  Франція
Освіта Інститут політичних досліджень (1953), Cours Hattemerd, ліцей Людовика Великого (1950), Національна школа адміністрації (1959), Ліцей Карно і Harvard Summer Schoold
Політична партія Союз за Народний Рух (офіційно не член партії)
Батько François Chiracd
Мати Marie-Louise Valetted
У шлюбі з Бернадет Шодрон
Діти Claude Chiracd і Laurence Chiracd
Релігія католицтво
Нагороди

Collar of the Order of the White Liond (1997)



Ігнобелівська премія (1996)

Великий магістр ордена Почесного легіонуd

doctor honoris causa of Keiō Universityd

honorary doctor of the China Foreign Affairs Universityd (2008)

почесний доктор МДІМВd

почесний громадянин Сараєваd

Honorary member of the Athens Academyd (2004)

Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Жак Ширак народився у родині банківського службовця. Католик. Навчався в ліцеях Карно і Людовика Великого, три місяці пропрацював на транспортному судні. Служив у французькій армії, в 1956—1957 роках брав участь в Алжирській війні і був поранений. У молодості поділяв комуністичні ідеї, був розповсюджувачем газети «Юманіте».

Вищу освіту здобув у найпрестижніших навчальних закладах Франції Інституті політичних досліджень і Національній школі адміністрації (1957). Після закінчення навчання почав кар'єру державного службовця (аудитор Рахункової палати, 1959), у 1962 обраний муніципальним радником в Сент-Фереолі, звідки родом його родина. У 1962—1967 роках працював в апараті уряду при прем'єр міністрі Помпіду. У 1967 був обраний депутатом Національних зборів. При президенті В. Жискар д'Естені займав посаду прем'єр-міністра. Незабаром зайнявся політичною діяльністю 1974 — генеральний секретар голлістської партії «Союз демократів на захист Республіки»; 1976 — голова партії Об'єднання на захист Республіки. У 1977 році був обраний мером Парижа. У 1986—1988 Жак Ширак знову прем'єр міністр. Ширак відкидав як політичні принципи «жискарівців» (центристів), так і радикальний реформізм лівих.

Президент Франції

Ширака було обрано президентом Франції 1995 року й переобраний 2002-го. Як президент він також став спів-принцом Андорри і великим магістром Легіону Честі. Склавши повноваження, він став довічним членом Конституційної ради країни.

Займав посади міністра сільського господарства (1972), прем'єр-міністра (19741976, 19861988), мера Парижа (19771995).

Підтримував зниження податків, припинення цінового контролю, приватизацію, суворіше покарання злочинності й тероризму. Намагався зробити економічну політику більш соціально відповідальною, і був обраний президентом (1995) після проведення кампанії під гаслом зцілення «соціальної тріщини» (фр. fracture sociale). Його економічна політика включала елементи як підвищення, так і послаблення державного контролю. Його позиція щодо проблем Євросоюзу змінювалася від євроскептицизму до гарячої підтримки інтеграції. Зокрема, він був одним із супротивників прийняття України до ЄС.

Останні роки

2005 року Жак переніс інсульт, 2007 року у нього різко погіршилось здоров'я.

Помер 26 вересня 2019 року в 85-річному віці. Національна асамблея Франції призупинила своє засідання, щоб вшанувати пам'ять колишнього президента хвилиною мовчання[4].

Сім'я

Був одружений з Бернадеттою Шодрон де Курсель (1956), з якою мав двох дочок, Лоренс і Клоду (остання активно допомагала батькові в питаннях зв'язків із громадськістю). 1979 року подружжя Шираків неформально удочерили нелегальну іммігрантку Ан Дао Траксель (на той час 21-річну).

Нагороди

Література

Примітки

Посилання

Попередник: Президент Франції
Наступник:
Франсуа Міттеран
Ніколя Саркозі
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.