Алича
Алича́, слива розлога (Prunus cerasifera або Prunus divaricata) — плодове дерево родини розових, роду слива. З них виготовляють варення, повидло, консерви.
| Алича | |
|---|---|
 | |
| Алича під час цвітіння | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (рід) (Prunus) |
| Підрід: | Слива (підрід) (Prunus subg. Prunus) |
| Section: | Prunus sect. Prunus |
| Вид: | Алича (P. cerasifera) |
| Біноміальна назва | |
| Prunus cerasifera Ehrh. 1784 | |
Назва
Алича — запозичення з азербайджанської мови aluča (дрібна слива), що у свою чергу походить від перської aluče. [1]
В англійській мові аличу називають сливо-вишня (англ. Cherry plum).
Будова
Дерево висотою 4—10 м. Має гладеньку, як у вишні, але сірішу кору.
Цвіте в кінці березня - на початку квітня, медопродуктивність до 40кг/га.[2]
Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті.
Поширення та середовище існування
В дикому стані росте на Кавказі, в Криму, Молдові, Середній Азії, на Балканах.
Практичне використання
Цінна плодова порода з групи кісточкових, проте недостатня зимостійкість дерев обмежує її поширення.
У харчуванні
У плодах аличі багато цукрів, органічних кислот, вітамінів, пектинових речовин. Тому з них готують стійкі й красиві на колір желе, мармелади, джеми, повидло. Вироби з аличі мають дуже приємний аромат, який довго зберігається. З аличі роблять соки, сиропи, екстракти, наливки, що мають приємну оригінальну кислотність. Консервована цукром алича має прозорий золотистий колір. У Середній Азії аличу сушать для киселів і компотів. На Кавказі із неї готують лаваш. Плоди чавлять у ємності, дістають всі кісточки, розвивають тонким шаром на підноси чи дошки і сушать на сонці. Щоб готовий лаваш не склеювався — його пересипають крохмалем чи борошном з плодів маслинки.
Шкідники
Галерея
Цвіт аличі
Цвіт аличі
Гілка червоної аличі
Гілка жовтої аличі
Плоди аличі
Цвіт аличі
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. - С.61
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 15.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.