Алойне дерево

Алойне дерево, Орлине дерево, Каламбака, або Райське дерево — ароматична деревина, тверда, смолиста, жирна на дотик, легкозаймиста та при горінні поширює приємний запах бензолу, що отримується зазвичай з дерев роду Аквіларія (Aquilaria), наприклад Aquilaria malaccensis, що належать до сімейства тимелеєві (Thymelaeaceae). Особливою цінністю відрізняються уражені грибком ділянки стовбура, оскільки вони сильніше просякнуті смолистими речовинами.

Стовбур дерева роду Aquilaria

У Східній Азії вважалося дуже дорогим лікарським матеріалом, а вельми цінувалося на Сході (Індія, Китай, Південно-Східна Азія, Близький Схід) як курильна речовина, що іноді й нині використовується в релігійних ритуалах. Вживалося також у парфумерії і як сировина для створення намист, прикрас, інкрустацій меблів. Перші згадки про нього виявлено в Біблії, (Числа 24:6).

До початку XX століття дуже рідко привозили в Європу. Виділяє смердючий молочний сік, до такої міри гострий і пекучий, що, потрапивши в око, він викликає швидке запалення його і навіть може призвести до сліпоти, внаслідок чого тубільцями це дерево інакше називалося сліпим деревом. Найбільше наражаються на небезпеку заподіяти собі шкоду отруйним соком люди, що здійснюють рубку цього дерева. Ужитий внутрішньо, сік цей швидко викликає пронос і блювоту.

Алойне дерево (лат. Aquilaria agallocha) може зрідка застосовуватися в кулінарії. Так, Пола Вольферт у своїй книзі «Couscous and Other Good Food from Morocco» (1973) згадує його як aga wood і називає серед численних можливих інгредієнтів у марокканській суміші спецій, відомій як рас-ель-ханут. У Марокко алойне дерево використовується під арабською назвою oud kameira[1].

Алойне дерево знаходить застосування в Традиційній тибетській медицині, наприклад, входить до складу відомого трав'яного збору Агар-35.