Алофан

Аллофа́н (грец. αλλοφανης — той, що виявляється іншим) — мінерал, водний силікат алюмінію непостійного складу, одночасно осаджений колоїд глинозему і кремнезему, блакитнуватого або зеленуватого відтінку, який часто помилково вважали за мідну руду.

Аллофан
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Alp[2]
Хімічна формула mAl2O3*nSiO2*pH2O
Nickel-Strunz 10 9.ED.20[3]
Dana 8 71.1.5.1
Ідентифікація
Колір блакитнуватий або зеленуватий відтінку
Сингонія аморфний стан[4]
Твердість бл. 3.0-3.5
Колір риси білий
Густина 1.85—1.89
Інші характеристики
Названо на честь Зовнішній вигляд[5],
інший[5]
 Алофан у Вікісховищі

Загальний опис

Формула: m•Al2O3 n SiO2 p H2O.

Містить (%): Al2O3 — 40,5; SiO2 — 23,8; H2O — 35,7. Часто містить Fe2O3 (до 0,8% в фероалофані), домішки MgO, СаО, К2O, Na2O, CuO, ZnO, P2O5, СО2, SO3. Аморфний.

Густина 1,87±0,20.

Твердість 3,0—3,5.

Колір блакитний, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний.

Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в корі вивітрювання разом з галуазитом, хризоколою, кварцом, карбонатами. В Закарпатті зустрічається серед гідротермальних мінералів на ртутних родовищах[6].

Різновиди

Розрізняють:

  • алофан-евансит (суміш алофану з еванситом);
  • алофан залізний (відміна алофану з Подольска, Московської області, яка містить 25% Fe2O3);
  • алофан-опал (суміш алофану з варисцитом);
  • алофан фосфористий (відміна алофану, яка містить до 8% Р2О5), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).
  • меліт (рос. мелит; англ. melite; нім. Melit m, Allophan) — мінерал, різновид алофану. За прізв. італ. геолога Р. Мелі (R.Meli), M.F.Zambonini, 1899.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. mineralienatlas.de
  5. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  6. Є. А. Лазаренко. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. — Ужгород: Карпати, 1979 — 96с.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.