Алоїз Андрицький

Алоїз Андрицький (нім. Alois Andritzki, в.-луж. Alojs Andricki, нар. 2 липня 1914(19140702), Радібор, Німеччина пом. 3 лютого 1943, Дахау) блаженний Католицької церкви, священик, мученик. Перший лужичанин, прославлений Католицькою церквою[3]. Беатифікований 13 червня 2011 року в Дрездені.

Алоїз Андрицький
Народився 2 липня 1914(1914-07-02)[1][2][…]
Радібор, Німецька імперія[1]
Помер 3 лютого 1943(1943-02-03)[1][2][…] (28 років)
концтабір Дахау, Німеччина
·Смертельна ін'єкція
Поховання Alter Katholischer Friedhofd і Дрезденський собор
Шанується Католицька церква
Беатифікований 13 червня 2011 року
У лику блаженний
Подвижництво мученик
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Алоїз Андрицький народився в 1914 році в Радіборі (Лужиця, Саксонія) у родині серболужицького вчителя Яна Андрицького і його дружини Мадлени, уродженої Цижець. Був племінником католицького священика Міклавша Андрицького. Після закінчення школи в Бауцені прийняв рішення про те, що присвятить життя Церкві. З 1934 по 1937 рік вивчав теологію і філософію в Університеті Падерборна, потім навчався в семінарії Бауцена. У період свого студентства очолював студентську асоціацію лужичан «Włada» і був головним редактором студентської газети лужицьких сербів.

30 липня 1939 року Алоїз Андрицький був висвячений на священика в соборі Святого Петра в Бауцені, після рукоположення служив у Дрездені. У проповідях відкрито критикував нацистську ідеологію, за що піддавався переслідуванням з боку гестапо. У 1941 році заарештований і відправлений до концтабору Дахау, де існували так звані «бараки священиків», через які пройшло більше 2,5 тисяч католицьких священиків, багато з яких були закатовані. За спогадами людей, які вижили в концтаборі, табірне керівництво поводилося з отцем Андрицьким з особливою жорстокістю. В 1943 році священика було вбито після введення смертельної ін'єкції.

Уславлення

Беатифікаційна меса Алоїза Андрицького в Дрездені

Алоїз Андрицький був беатифікований 13 червня 2011 року в ході урочистої меси на дрезденській площі перед кафедральним собором. Богослужіння вів префект Конгрегації з канонізації святих кардинал Анджело Амато. У службі Божій взяли участь кілька десятків тисяч чоловік, включаючи велику кількість лужицьких сербів, у тому числі прем'єр-міністр землі Саксонія Станіслав Тілліх, лужицький серб за національністю і католик за віросповіданням. Станіслав Тілліх читав в ході меси молитву вірних верхньолужицькою мовою.

Єпископ Дрездена-Майссена Йоахім Райнельт, що співслужив кардиналу Амато у своїй проповіді наголосив, що новопрославлений «в нелюдських умовах прагнув утішити своїх ближніх, вселити їм мужність і надію»[3].

В ході богослужіння свята П'ятидесятниці Папа Бенедикт XVI назвав о. Андрицького «героїчним свідком віри, ще одним серед тих, хто віддав життя у концтаборах за ім'я Христове»[4].

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.