Алфей (міфологія)

Алфе́й (дав.-гр. Ἀλφειός) — у давньогрецькій міфології[4] бог однойменної річки[5] в Пелопоннесі, син титанів Океана і Тефіди[6]. Його представляють у людській подобі[7]. Вівтар його знаходиться в Олімпії[8].

Алфей
Батько Океан[1][2][3]
Мати Тетія[1][2][3]
У шлюбі з Telegoned
Діти Orsilochusd, Фегей, Q6009377?, Danaisd і Myrtoessad

Був мисливцем, який закохався в Артеміду і переслідував її[9] по всій Греції. Він явився в Летрини на нічне свято, яке справляли Артеміда і німфи, але Артеміда вимазала у всіх лице брудом та мулом, через це Алфей не впізнав її. Тому встановлені обряди Артеміди Алфеї[10].

Не зумівши добитися кохання Артеміди, Алфей закохався у німфу Аретусу, яка однак не відповіла взаємністю; Артеміда ж, рятуючи Аретусу від переслідувань Алфея, перетворила її в ставок[11]. Проте Алфей знайшов свою кохану на острові Ортігія (або на Делосі, або поблизу Сіракуз на Сицилії) — там злились води Алфея і Аретуси. Його течія продовжується в море[12], що підтвердив і Дельфійський оракул.

Примітки
  1. Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
  2. Алфей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 44.
  3. Алфей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 486.
  4. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.62; См. Нонн. Деяния Диониса VI 340.
  5. Овідій. Метаморфози II 250
  6. Гесіод. Теогонія 338; Гігін. Міфи. Введення 6
  7. Еліан. Пістряві оповіданя II 33
  8. Павсаній. Опис Еллади V 14, 6
  9. Телесилла, фр.1 Пейдж
  10. Павсаній. Опис Еллади VI 22, 8-10
  11. Павсаній. Опис Еллади V 7, 3; VIII 54, 3
  12. Лукіан. Морські розмови 3, 1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.