Океан (міфологія)
Океа́н (грец. Ὠκεανός — Okeanos) — одне з важливих світоглядних понять у давньогрецьких міфах. Мислився як титан, найстарший син Неба-Урана і Землі-Геї (Гая), уособлення і володар морів і всієї водної стихії, батько дружини Зевса Метіди; брат і чоловік Тетії, від якої мав багато дочок — океанід. За міфологією, породив більшість річок (Ніл, Меандр, Скамандр, Гранік, Сімоент і ін.), уславився добротою. Коли Зевс позбавив його влади над морями й передав її Посейдонові, Океан здичавів і перестав виходити із свого палацу, що стояв край світу.
Океан | |
---|---|
Божество в | давньогрецька релігія |
Покровитель для | Oceanusd |
Батько | Уран |
Мати | Гея |
Брати/сестри | Тетія, Рея[1], Кронос, Япет, Гіперіон, Феміда і Тейя |
Діти | Клімена, Немесіда, Каліпсо, Амальтея, Europad, Амфітріта, Метіда, Тіхе[2], Філіра, Етра, Плейона, Стікс, Асія, Chryseisd, Пейто, Рода, Плуто, Гесіона, Доріда, Клітія, Калліроя, Еніпей, Лісітеяd, Телесто, Ідія, Periboead, Potamoid, Акаста, Bolbed, Кето, Зеуксо, Адмета, Еврінома, Адрастея, Ахелой[3], Ніл, Інах, Алфей[4][5][6], Скамандр, Сангарій, Пеней, Кебрен, Меандр, Сімоіс, Сперхей, Стрімон, Астеріон, Axiusd, Ладон, Меропа, Діона, Кафіраd, Іантаd, Електра[7], Аргія, Крініс, Ерідан, Асоп, Aeasd, Ardescusd, Aegaeusd, Aesard, Aesepusd, Evenusd, Istrusd, Asteroped, Caicusd, Daeirad, Каантd, Зевксіппа (дочка Океану), Creusad[8], Пермес, Symaithosd, Phyllisd, Kydnosd, Cladeusd, Chremetesd, Clitumnusd, Кефісс, Cephissusd, Cephissusd, Caystrusd, Ismenusd, Hermusd, Hydaspesd, Hebrusd, Haliacmond, Granicusd, Борисфен, Baphyrasd, Brychond, Elissond, Erasinosd, Ascaniusd, Q8202607?, Anaurusd, Anigrusd, Anaposd, Amnisusd, Нефела, Харікло, Орсеїда, Chrysasd, Pamisusd, Мелібояd, Passalusd, Acheron, Oceanidsd, Klytiad, Acmond, Phasisd, Ocyrhoed, Левка, Nedad, Тріптолем, Almod, Galaxaurad, Hippod, Asterodeiad, Beroe, Броміяd, Coryphed, Dmiad, Dodoned, Eidothead, Ephyrad, Evagoréisd, Eudored, Evenusd, Evphrátesd, Ganges, Pactolusd, Океаніди, Cerceisd, Amphirod, Plexaured, Thraced, Pasithoed, Thoed, Ianired, Argied, Xanthed, Menesthod, Melobosisd і Leucippe the Oceanidd[9] |
Персонаж твору | Прометей прикутий |
Медіафайли у Вікісховищі |
Також цим словом позначалися первинні возданні води, з яких виникли Земля і небо (Небо), величезне море, по якому плавала земля у формі щита; величезна річка, що омиває землю й дає початок усім іншим річкам та морським течіям;
У староруських і старослов'янських казках, які ймовірно формувалися у тісному зв'язку зі старогрецькими ще з часів перших контактів слов'ян з греками і їх культурою цьому поняттю відповідає Море-Окіян або Окіян-Море.
Океан у Святому Письмі
Поява і поширення серед людства Святого Письма підготувало основу для сучасних наукових і світоглядних уявлень про Океан, як сукупність усіх річок, морів і водойм земної кулі. У книзі Буття 1,9 створення світового Океану описується наступним чином: «І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша.»
Примітки
- Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
- Любкер Ф. Τύχη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1428.
- Любкер Ф. Achelous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 8.
- Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
- Алфей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 44.
- Алфей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 486.
- Любкер Ф. Electra // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 460.
- Любкер Ф. Creusa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 355.
- Παυσανίας 4.30.4 // Опис Еллади
Джерела
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.