Океан (міфологія)

Океа́н (грец. Ὠκεανός Okeanos) — одне з важливих світоглядних понять у давньогрецьких міфах. Мислився як титан, найстарший син Неба-Урана і Землі-Геї (Гая), уособлення і володар морів і всієї водної стихії, батько дружини Зевса Метіди; брат і чоловік Тетії, від якої мав багато дочок океанід. За міфологією, породив більшість річок (Ніл, Меандр, Скамандр, Гранік, Сімоент і ін.), уславився добротою. Коли Зевс позбавив його влади над морями й передав її Посейдонові, Океан здичавів і перестав виходити із свого палацу, що стояв край світу.

Океан
Божество в давньогрецька релігія
Покровитель для Oceanusd
Батько Уран
Мати Гея
Брати/сестри Тетія, Рея[1], Кронос, Япет, Гіперіон, Феміда і Тейя
Діти Клімена, Немесіда, Каліпсо, Амальтея, Europad, Амфітріта, Метіда, Тіхе[2], Філіра, Етра, Плейона, Стікс, Асія, Chryseisd, Пейто, Рода, Плуто, Гесіона, Доріда, Клітія, Калліроя, Еніпей, Лісітеяd, Телесто, Ідія, Periboead, Potamoid, Акаста, Bolbed, Кето, Зеуксо, Адмета, Еврінома, Адрастея, Ахелой[3], Ніл, Інах, Алфей[4][5][6], Скамандр, Сангарій, Пеней, Кебрен, Меандр, Сімоіс, Сперхей, Стрімон, Астеріон, Axiusd, Ладон, Меропа, Діона, Кафіраd, Іантаd, Електра[7], Аргія, Крініс, Ерідан, Асоп, Aeasd, Ardescusd, Aegaeusd, Aesard, Aesepusd, Evenusd, Istrusd, Asteroped, Caicusd, Daeirad, Каантd, Зевксіппа (дочка Океану), Creusad[8], Пермес, Symaithosd, Phyllisd, Kydnosd, Cladeusd, Chremetesd, Clitumnusd, Кефісс, Cephissusd, Cephissusd, Caystrusd, Ismenusd, Hermusd, Hydaspesd, Hebrusd, Haliacmond, Granicusd, Борисфен, Baphyrasd, Brychond, Elissond, Erasinosd, Ascaniusd, Q8202607?, Anaurusd, Anigrusd, Anaposd, Amnisusd, Нефела, Харікло, Орсеїда, Chrysasd, Pamisusd, Мелібояd, Passalusd, Acheron, Oceanidsd, Klytiad, Acmond, Phasisd, Ocyrhoed, Левка, Nedad, Тріптолем, Almod, Galaxaurad, Hippod, Asterodeiad, Beroe, Броміяd, Coryphed, Dmiad, Dodoned, Eidothead, Ephyrad, Evagoréisd, Eudored, Evenusd, Evphrátesd, Ganges, Pactolusd, Океаніди, Cerceisd, Amphirod, Plexaured, Thraced, Pasithoed, Thoed, Ianired, Argied, Xanthed, Menesthod, Melobosisd і Leucippe the Oceanidd[9]
Персонаж твору Прометей прикутий
 Медіафайли у Вікісховищі
Океан (праворуч) у гігантомахії

Також цим словом позначалися первинні возданні води, з яких виникли Земля і небо (Небо), величезне море, по якому плавала земля у формі щита; величезна річка, що омиває землю й дає початок усім іншим річкам та морським течіям;

У староруських і старослов'янських казках, які ймовірно формувалися у тісному зв'язку зі старогрецькими ще з часів перших контактів слов'ян з греками і їх культурою цьому поняттю відповідає Море-Окіян або Окіян-Море.

Океан у Святому Письмі

Скульптура Океану на Фонтані ді Треві

Поява і поширення серед людства Святого Письма підготувало основу для сучасних наукових і світоглядних уявлень про Океан, як сукупність усіх річок, морів і водойм земної кулі. У книзі Буття 1,9 створення світового Океану описується наступним чином: «І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша.»

Примітки

  1. Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
  2. Любкер Ф. Τύχη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1428.
  3. Любкер Ф. Achelous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 8.
  4. Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
  5. Алфей // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 44.
  6. Алфей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 486.
  7. Любкер Ф. Electra // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 460.
  8. Любкер Ф. Creusa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 355.
  9. Παυσανίας 4.30.4 // Опис Еллади

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.