Альберто Моравіа

Альберто Моравіа
Alberto Moravia
Альберто Моравіа
Ім'я при народженні Alberto Pincherle (Альберто Пінкерле)
Псевдо Alberto Moravia[1]
Народився 28 листопада 1907(1907-11-28)
Рим, Італія[2][3]
Помер 26 вересня 1990(1990-09-26) (82 роки)
Рим, Італія[4][3]
Поховання Кампо Верано[5]
Громадянство  Італія
Національність  Італія
Діяльність прозаїк, драматург, есеїст, журналіст
Мова творів італійська
Роки активності з 1929
Жанр роман, сценарій і есей
Magnum opus Gli indifferentid, Il conformistad, Racconti romanid, Agostinod, Contemptd, Boredomd, Q3319197?, Q56300457? і Q3822156?
Членство Американська академія мистецтв і наук
Партія Італійська комуністична партія
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Adriana Pincherled
У шлюбі з Ельза Моранте і Carmen Llerad
Нагороди

Marzotto Prized (1954)

Премія Стрега (1952)

премія Віареджоd

Viareggio-Versilia International Prized (1983)

 Альберто Моравіа у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Альбе́рто Мора́віа (італ. Alberto Moravia; 28 листопада 1907, Рим — 26 вересня 1990, там само) — італійський письменник та журналіст.

Життєпис

Альберто Пінкерле народився у Римі на вулиці Джованні Сгамбата в єврейсько-католицькій родині як другий з чотирьох дітей. Його батько, Карло Пінкерле, народився у Венеції в єврейській родині, за фахом був архітектором та художником. Мати — Тереза Іджинія Де Марсаніч походила з Анкони. Псевдонім «Моравіа» Алберто Пінкерле взяв на згадку про моравське походження бабусі по батьковій лінії.

У дев'ять років Альберто захворів на туберкульоз кісток, тож більшість часу між 1916 та 1925 роками він провів у різних санаторіях. У цей час він багато читав, саме тоді він познайомився з творчістю таких важливих для нього письменників, як Джакомо Леопарді, Карло Гольдоні, Артюр Рембо, Мольєр, Джованні Бокаччо, Алессандро Мандзоні, Вільям Шекспір, Чарльз Діккенс, Микола Гоголь, а особливо Федір Достоєвський.

Моравіа та Джина Лоллобриджида у 1954 р.

1925 року, виписавшись з санаторію, Альберто взявся за написання свого першого роману «Байдужі». Роман був опублікований 1929 року за власний кошт автора. З 1927 року Моравіа публікує свої оповідання у часописі «'900». У 30-і роки він працював закордонним кореспондентом для італійських газет. Під час журналістиських відряджень він відвідав Польщу, Китай, Мексику та США. 1936 року Моравіа познайомився з Ельзою Моранте (1912—1985), з якою одружився 1941 року. Ще у 30-і роки Моравіа вступив у конфлікт з фашистським режимом Беніто Муссоліні та Ватиканом, внаслідок чого втратив роботу і йому було заборонено писати. У 1941—1943 роках Моравіа жив на острові Капрі, де він таємно продовжував письменницьку діяльність й помстився режимові сатирою на фашизм «Маскарад».

Коли в 1943 році нацистські війська окупували Рим, Моравіа з багатьма іншими інтелектуалами утік в гори Чочара, де переховуючись у селян, він писав свої нові романи. Після звільнення Італії від нацистів американськими військами, Моравіа опублікував свій роман «Агостіно». Після війни він знову займався журналістською роботою, зокрема для впливової газети «Corriere della Sera», для якої працював кінокритиком.

1947 року був опублікований його рома Римлянка. Представники католицької церкви висловлювали обурення щодо того, як Моравіа трактує тему сексу, і в 1952 році цей роман було занесено до Index Librorum Prohibitorum. Того ж року Моравіа одержав престижну премію Стрега за свої оповідання.

1953 року разом з Альберто Кароччі він заснував журнал «Nuovi Argomenti», для якого працював на посаді редактора разом зі своїм другом П'єром Паоло Пазоліні.

1954 і 1959 року Моравіа опублікував обидва томи своїх «Римських оповідань». Світовий успіх прийшов до нього з романом «Нудота» (La noia), що вийшов друком 1960 року.

1962 року Моравіа розлучився з Ельзою Моранте і тривалий час жив з письменницею Дачією Мараіні (*1936). 1986 року увагу преси привернуло одруження Моравіа з іспанкою Кармен Льєра, молодшою за нього на 47 років.

У 1984—1989 роках він був депутатом Європарламенту від Комуністичної партії Італії.

Альберто Моравіа помер 26 вересня 1990 року у своєму римському помешканні на березі Тібру від сердечної недостатності.

Численні романи і оповідання Моравіа було екранізовано.

Вибрані твори
  • La cortigiana stanca (Втомлена куртизанка, 1927)
  • Gli indifferenti (Байдужі, 1929)
  • L 'imbroglio (Обман, 1937)
  • I sogni del pigro (Мрії ледачого, 1940)
  • La mascherata (Маскарад, 1941)
  • Agostino (Агостіно, 1944)
  • L 'epidemia (Епідемія, 1944)
  • La romana (Римлянка, 1947)
  • Il conformista (Конформіст, 1947)
  • La disubbidienza (Непокора, 1948)
  • L 'amore coniugale e altri racconti (Подружня любов та інші оповідання, 1949)
  • I racconti (Оповідання, 1952)
  • Racconti romani (Римські оповідання, 1954)
  • Il disprezzo (Презирство, 1954)
  • La ciociara (Чочара, 1957)
  • Nuovi racconti romani (Нові римські оповідання, 1959)
  • La noia (Нудьга, 1960)
  • L 'automa (Робот, 1962)
  • L'uomo come fine e altri saggi (Людина як завершення та інші есе, 1963)
  • L 'attenzione (Увага, 1965, в українському перекладі «Увага до жінки»)
  • Una cosa è una cosa (Річ це річ, 1967)
  • La vita è gioco (Життя є гра, 1969)
  • Il paradiso (Рай, 1970)
  • Io e lui (Я і Він, 1971)
  • A quale tribù appartieni? (З якого ти племені?, 1972)
  • Un'altra vita (Інше життя, 1973)
  • Al cinema (Кіно, 1975)
  • Boh (1976)
  • La vita interiore (Внутрішнє життя, 1978)
  • 1934 (1982)
  • Storie della preistoria (Доісторичні оповідання, 1982)
  • La cosa (Річ, 1983)
  • La tempesta (Буря, 1984)
  • L'inverno nucleare (Ядерна зима, 1986) — есе
  • L'uomo che guarda (Чоловік, що дивиться, 1986)
  • Il viaggio a Roma (Подорож до Рима, 1988)
  • Il vassoio davanti alla porta (Лоток перед дверима, 1989) — оповідання
  • La villa del venerdì e altri racconti (Вілла п'ятниці та інші оповідання, 1990) — оповідання
  • Vita di Moravia (Життя Моравіа, 1990)
  • La donna leopardo (Панна-леопард, 1991) — незакінчений роман
  • Romildo (Ромільдо, 1993) — посмертно, оповідання
  • Diario europeo (Європейський щоденник, 1993) — посмертно, дорожні нотатки
  • Viaggi. Articoli 1930—1990 (Подорожі. Статті 1930—1990, 1994)
  • I due amici (Двоє друзів, 2007) — незакінчений роман

Українські переклади

Окремі твори Альберто Моравіа українською мовою переклали І. Труш, Анатоль Перепадя, Вадим Скуратівський, П. Соколовський, Б. Олександрів.

Видання українською:

  • Альберто Моравіа. Римські оповідання Переклав з італійської І. Труш; вступне слово В. Скуратівського. — Київ: Дніпро, 1974.
  • Альберто Моравіа. Гра. Хай живе Верді! Жінка-невидимка. Уява. (Переклад з італійської Анатоля Перепаді) «Всесвіт» 1978 № 2/58—61.
  • Альберто Моравіа. Чочара. Римські оповідання. Переклали з італійської П. І. Соколовський та І. С. Труш. — Київ: Дніпро, 1991, Серія «Зарубіжна проза XX століття».
  • Альберто Моравіа. Увага до жінки / пер. з італійської Анатоль Перепадя // Всесвіт : журнал. — 1992. — № 12. — С. 3–153.
  • Альберто Моравіа, Чочара: роман; переклад з італійської Петра Соколовського. — Харків : Фоліо, 2009. — 288 с.

Література
  • Eurialo De Michelis, Introduzione a Moravia, La Nuova Italia ed. 1954
  • Fulvio Longobardi, Moravia, Firenze, La Nuova Italia, 1959
  • Edoardo Sanguineti, Alberto Moravia, Mursia, Milano, 1962
  • Sergio Saviane, Moravia desnudo, Milano, SugarCo, 1976
  • Sergio Saviane, Il nuovo Moravia desnudo, Milano, Gei, 1986
  • Cristina Benussi, Il punto su Moravia, Laterza, Bari, 1987
  • Enzo Siciliano, Alberto Moravia, Marzorati, Milano, 1990
  • Renzo Paris]], Alberto Moravia, La Nuova Italia, Scandicci, 1991
  • Pasquale Voza, Moravia, Palumbo, Palermo, 1997
  • Raffaele Manica, Moravia, Einaudi, Torino 2004
  • Valentina Mascaretti, La speranza violenta: Alberto Moravia e il romanzo di formazione, Gedit, Bologna, 2006
  • Aa.Vv. «Io avevo indubbiamente molte cose da dire». Alberto Moravia 1907—2007, a cura di V. Mascaretti, Mucchi, Modena, 2008
  • Кругликова О. В. «Агостіно» Альберто Моравіа — роман незавершеної ініціації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць КНУ ім. Тараса Шевченка. — Київ, 1999. — С.53 — 58.

Примітки
  1. Італійська Вікіпедія — 2001.
  2. Моравиа Альберто // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118583948 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Find a Grave — 1995.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.