Альперн Данило Овсійович

Народився 15 грудня 1894 року в Харкові в родині в родині землевласника Овсія Даніелевича Альперна.Юнак був здібним і старанним учнем. У 1913 р. закінчив 4 міську гімназію з золотою медаллю і вступив до медичного факультету Харківського Імператорського університету.Ще студентом розпочав активну роботу у студентському науковому гуртку на кафедрі загальної патології під керівництвом видатного патолога О.В. Репрьова.

В 1917 році закінчив медичний факультет Харківського університету з відзнакою та став стипендіатом кафедри загальної патології для підготовки професорського звання і був залишений при кафедрі загальної патології; учень О. В. Репрєва.

У 1921 р. захистив докторську дисертацію за темою «Матеріали до фізіології і патології мозкового придатка»[1].

У 1922 р. стажувався в Інституті патології (Берлін) та Інституті фізіології (Кіль)[1].

Він організатор (1929) і багаторічний куратор студентського наукового товариства в ХМІ. Професор особливо чутливо, дбайливо і в той же час вимогливо ставився до молодих вчених, сприяючи їхньому професійному, науковому і культурному зростанню

З 1929 року і до кінця життя - майже 40 років очолював кафедру патологічної фізіології Харківського медичного інституту (з 1929 —доцент, з 1930 — професор)[1]. Одночасно в 1923—1954 роках керував відділами в Українському науково-дослідному психоневрологічному інституті та в 1934—1941 роках в Українському інституті експериментальної медицини.

У роки Другої світової війни, перебуваючи в евакуації у складі медичного інституту в Чкалові (Оренбурзі),Д. Ольперн виконав значні дослідження з питань раневого процесу, проблем шоку і трофічних виразок,що мають не тільки теоретичне, а й практичне значення для хірургії та терапії воєнного стану, які актуальні і сьогодні.

Данило Овсійович – не тільки великий вчений, а й талановитий педагог, блискучий лектор. Його лекції для студентів і виступи на наукових форумах залишали незабутнє враження. Д.О. Альперн зробив величезний внесок у становлення патофізіології як навчальної дисциплини. Проводив систематичну роботу з удосконалення програми курсу патофізіології, ним вперше створені методичні інструкції до практикуму для студентів. Велика робота проводилася з оснащення кафедри апаратурою.

Д.О. Альперн – активний учасник всесоюзних і республіканських з’їздів та конференцій, міжнародних конгресів і сімпозіумів. На XV Міжнародному конгресі фізіологів вчений представив нові клінічні і експериментальні дані про вегетативні асиметрії з боку вегетативної нервової системи на підставі багаторічних робіт з регулюванняобміну речовин. Наукова і педагогічна діяльність Д.О. Альперна поєднувалась з великою суспільною роботою. Данило Овсійович був членом Вченої Ради Міністерства охорони здоров’я СРСР, правління Всесоюзного та головуючим Харківського відділення Наукового товариства патофізіологів, почесним членом Міжнародного антиревматичного товариства та членом редакційних рад різних медичних журналів. Професор був глибоко відданим науці, їй він присвятивусесвоє життя Д. Альперн створив велику школу патофізіологів. Під його керівництвом виконаноі захищено майже 50 дисертацій. Данило Овсійович – автор більш ніж 200 наукових праць, в тому числі 8 монографій, надрукованих в нашій країні і за кордоном Його учні очолили кафедри та відділи патофізіології НДІ в різних містах та країнах.

Помер 24 серпня 1968 року у Харкові, похований на міському кладовищі.

Наукові праці присвячені переважно патофізіології нервової системи та нейрогуморальній регуляції, патохімії запалення і патогенезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової системи на проникність судин і тканин; виявив роль продуктів нуклеїнового обміну в розвитку запалення; отримав нові дані про значення розладів вуглеводного обміну в патогенезі алергічних реакцій; дослідив десенсибілізуючу і протизапальну дію деяких гормонів гіпофіза , а також рольаденіннуклеотидів в патогенезі запалення (1951); запропоновано медичний препарат мезофізін. Великий цикл досліджень Д. Альперн і його співробітники присвятили саме проблемі запалення. "Серед старих і нових проблем патології, проблема запалення завжди залишається актуальною», –казав професор.

Підручник Альперна «Патологическая физиология» витримав 6 видань різними мовами. Почесний член Міжнародної протиревматичної ліги (1938).[2]

Серед робіт:

• «Патологическая физиология», (1938; 6 видань російською мовою, перекладений на грузинську, болгарську, румунську, китайську, англійську та німецьку мови. У 1949 р. -виданий українською мовою);
• «Проблемы патологической реактивности» (1936);
• «Воспаление (Вопросы патогенеза)» (1959);
• «Химические факторы нервного возбуждения в организме человека» (Москва, 1944);
• «Холинергические процессы в патологии» (1963).

Журнали

• Липшиц Р. У. Даниил Евсеевич Альперн (к 100-летию со дня рождения)/ Р. У. Липшиц // Харьковский медицинский журнал. – 1995. - № 2 – С. 63-65.
• Липшиц Р. У. Даниил Евсеевич Альперн (к 100-летию со дня рождения)/ Р. У. Липшиц // Експериментальнаі клінічна медицина. – 2004. - № 4 – С. 209-212.
• Липшиц Р. У. Даниил Евсеевич Альперн (к 110-летию со дня рождения)/ Р. У. Липшиц // Патологическая физиология. – 2005. - № 2 2. – С. 30-31.
• Ещенко В. Е. Д. Е. Альперн − выдающийся патофизиолог ипедагог / В. Е. Ещенко // Медицинская профессура СССР: материалы международной конференции (6 июня2013года).– Москва,2013. - С. 104-106.

Пам'ять З 2014 р. кафедра патологічної фізіології ХНМУ носить ім’я видатного вченого – людини виняткової честі і порядності, бездоганної моралі таскромністі. Чесність, внутрішня культура, благородство душі, принциповість завоювали йому повагу і любов. Пам’ять про Данила Овсійовича, як людину і вченого, зберігається на кафедрі патологічної фізіології і в Харківському національному медичному університеті. Традиції школи Д.О. Альперна розвиваються і зараз.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Патологічна фізіологія, в. 3. К., 1949.
• Альперн, Данило Овсійович // ВУЕ