Альфред Гілман
Альфред Гудман Гілман (англ. Alfred Goodman Gilman; 1 липня 1941 року, в Нью-Гейвені, Коннектикут, США — 23 грудня 2015) — американський науковець, професор фармакології Південно-Західного медичного центру (Техаського університету, Даллас). У 1994 році разом із Мартіном Родбеллом він отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини «За відкриття G-білків та ролі цих білків у сигнальної трансдукції в клітині».
| Альфред Гудман Гілман | |
|---|---|
| англ. Alfred Goodman Gilman | |
.jpg.webp) | |
| Народився |
1 липня 1941 Нью-Гейвен, Коннектикут, США |
| Помер |
23 грудня 2015 (74 роки) Даллас, США ·рак підшлункової залози |
| Країна |
 США |
| Діяльність | біолог, фармаколог, фармацевт, викладач університету, біохімік, хімік, фізіолог |
| Alma mater | Єльський університет |
| Галузь | фармакологія |
| Заклад | Техаський університет |
| Членство | Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | G-білки |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1994) |
 Альфред Гілман у Вікісховищі | |
Життєпис
Альфред Гілман народився 1 липня 1941 року у місті Нью-Гейвен, штат Коннектикут. Його батько, Альфред Гілман, який викладав у медичній школі Єльського університету, разом із Луїсом Ґудманом випустив у тому ж 1941 році підручник для студентів «Фармакологічні основи терапії» (згодом підручник багаторазово перевидавався і редагувався, у тому числі і Гілманом-молодшим. Це найвідоміший підручник з фармакології для студентів медичних шкіл). На честь свого співавтора Альфред Гілман і назвав новонародженого сина — Альфред Гудман Гілман. Сам Гілман згадував, що його друг Майкл Браун жартував, що той — «… єдина людина, названа на честь підручника».
Альфред Гілман закінчив Єльський університет в 1962 році, і після нетривалої роботи в лабораторії Аллена Конні в Нью-Йорку вступив до аспірантури Університету Західного резерву — Кейса (Клівленд (Огайо)), де займався цАМФ. У 1971 році Гілман отримав посаду в Вірджинському університеті у Шарлотсвіллі. У 1981 році став завідувачем відділу фармакології в медичній школі Техаського університету (Даллас), а із 2005 — деканом Південно-Західного медичного центру цього університету.
У 1989 році Гілман отримав премію Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження, а в 1994 — Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття G-білків.