Альфред фон Губіцкі

Альфред Ріттер фон Губіцкі (Hubicki) народився 5 лютого 1887 року у Фрідріхсдорфі (Фрідєшово-Кольчино), поблизу Мукачева. З 1905 року, навчався в артилерійському кадетському училищі у Відні, служив у 4-му дивізіоні артилерійського полку Австро-Угорської армії. У 1907 році отримав звання лейтенанта, з 1909 служив у 7 артилерійському дивізіоні в місті Арад. У 1911-му в званні обер-лейтенанта поступив до військової академії у Відні. У 1914 році прийнятий на службу до Генерального штабу, у 1915 – присвоєно звання капітана.

Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. Під час Першої Світової війни командував підрозділом  альпійських стрільців на італійському фронті, де проявив мужність і отримав високі нагороди за хоробрість. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт.

Після війни, з 1919 року, продовжує військову кар'єру в австрійській армії, отримує звання майора, підполковника та полковника, паралельно навчається у Віденському університеті, по закінченні якого отримує титул доктора права. У 1935 році отримав звання генерал-майора, був призначений в Генеральну інспекцію Міністерства оборони Австрії. У 1936-му призначений на посаду командира австрійської швидкої (моторизованої) дивізії, яка, після "аншлюсу" Австрії (1938 рік) увійшла до складу вермахту і була перейменована у 4-ту легку дивізію.

З 1 квітня 1938 року — командир 4-ї легкої дивізії (з 3 січня 1940 року — 9-та танкова дивізія). Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також німецько-радянської війни. Взяв участь майже у всіх компаніях Другої Світової війни. Командував цією дивізією під час вересневої 1939 року війни з Польщею. Після перейменування у січні 1940 року дивізії у 9-ту танкову, залишився її командиром. Командував нею під час нападу Німеччини на Францію та Голландію у 1940 році. У серпні 1940 отримав звання генерал-лейтенанта. Весною 1941 року керував дивізією під час Балканської кампанії. Командував нею і під час нападу на Радянський Союз. 15 квітня 1942 року відправлений у резерв фюрера. 31 липня 1942 року очолив генеральне командування Шельде, згодом перетворене на 89-й армійський корпус. Командував корпусом до 17 грудня 1942 і з 30 квітня по 1 червня 1943 року, після чого очолив штаб поповнення «Центр», а в липні очолив 2-й спеціальний штаб ОКГ. У той же час він був призначений командиром LXXXXIX армійського корпусу. У липні 1943 року був знов переведений в резерв. У грудні 1943 року він був призначений главою німецької військової місії в Словаччині. У жовтні 1944 року  переведений в резерв і до кінця війни більше не отримував командних посад.

31 березня 1945 року вийшов у відставку і офіційно закінчив свою службу в армії.

Помер 14 липня 1971 року в Відні.

• Генерал-майор (24 грудня 1935)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1940)
• Генерал танкових військ (1 жовтня 1942)

• Ювілейний хрест (1908)
• Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі.
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Військовий Хрест Карла
• Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
  • золотий знак
  • золотий почесний знак
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (18 вересня 1939)
  • 1-го класу (23 вересня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (20 квітня 1941) — за заслуги під час Балканської кампанії.
• Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (9 вересня 1942)

• Theodor von Zeynek, Peter Broucek (Hrsg.): Ein Offizier im Generalstabskorps erinnert sich, Böhlau Verlag, Wien/Köln/Weimar 2009, ISBN 978-3-205-78149-3, S. 274.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 407.

• Біографія.
• Звання і нагороди.