Аляскинсько-інуїтська мова

Інупіак (Iñupiak uqautchit, Аляскинсько-інуїтська мова) — низка діалектів інуїтської мовної групи ескімосько-алеутської сім'ї.

Інупіак
Iñupiatun, Iñupiatun uqautchiq
Поширена в  США,  Канада
Регіон Аляска
Носії 2100
Писемність латиниця
Класифікація

Ескімосько-алеутська сім'я

інуїтська група
Мова інупіак
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ik
ISO 639-2 ipk
ISO 639-3 ipk — інупіак (загальний)
esi — північний інупіак
esk — північно-західний інупіак

Поширення

Поширена на півночі Аляски від кордону з Канадою через півострів Сьюард до селища Уналакліт, через яке проходить кордон між групами інуїт і юпік. Ескімосів Аляски — 13 тис. осіб, з них володіє мовою бл. 2.1 тис. осіб.

Тих, хто володіють мовою інупіак називають інупіат (Inupiat) — нечисленна група ескімосів.

Писемність

Створення писемності на латинській основі почалося стихійно після Другої світової війни. Кожен дослідник вносив свої корективи, поки в 1972 р. не відбулися збори представників інуїтських громад, котрі закріпили остаточний правопис.

На жаль, робота зі створення писемності не була скоординована з аналогічними зусиллями в Канаді. Сьогодні понад 50 % населення володіють мовою погано або не володіють зовсім. У багатьох селищах молодь говорить лише англійською.

До 1971 року аляскинсько-інуїтською мовою не викладали в школах, дітей корінного населення піддавали покаранню за використання в школі будь-якої мови, крім англійської. Після прийняття в 1972 р. у США законів про мови аборигенів Аляски ситуація повільно починає поліпшуватися, але неясно, чи зможуть зусилля місцевих активістів і лінгвістів затримати й зупинити процес загибелі мови.

Абетка:

A, aa, ch, g, ġ, h, i, ii, k, l, , ł, ł̣, m, n, ŋ, ñ, p, q, r, s, sr, t, u, uu, v, (y), (yy).

Лінгвістична характеристика

За структурою аляскинсько-інуїтська мова практично ідентична іншим інуїтським мовам та діалектам (Канада, Ґренландія), хоча західний діалект ближчий до юпікських. Так, в аляскинсько-інуїтській мові сім відмінків, як і в юпікських, а не вісім, як у ґренландському: відкладний (аблатив) та орудний (інструменталіс) зливаються в один відмінок. Взагалі для аляскинсько-інуїтської мови, особливо в південно-західних діалектах, можливий сильний інтерференційний вплив юпікських. Припускають, що кордон між інуїтськими і юпікськими мовами реально не є таким жорстким, як прийнято вважати.

Діалекти

Інупіак має чотири основні діалекти, які об'єднуються в дві групи: перша — діалект Берингової протоки і діалект кавіаґат (півострів Сьюард), друга — діалект маліміут і північний діалект.

Діалекти далі розпадаються на кілька говірок, з яких найсхідніший близький до діалекту мови інуїтів Канади, так що лінгвістична межа тут умовна.

Усі діалекти взаємозрозумілі, хоча між жителями острова Бартер і селища Уналакліт — двох географічно крайніх точок — можуть виникнути деякі труднощі в розумінні.

Література

  • Jenness D. Comparative Vocabulary of Western Eskimo Dialects. Report of the Canadian Arctic Expedition, 1913—1918, 15А, Ottawa, 1928.
  • Jenness D. Grammatical Notes on Some Western Eskimo Dialects. Report of the * Canadian Arctic Expedition. 1913—1918. 15B. Ottawa, 1944.
  • Kaplan L. Phonological Issues in North Alaskan Inupiaq. Fairbanks, 1981.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.