Аліф
Алі́ф (араб. الألِف; ’аліф) — перша літера арабської абетки. Її вживають для позначення довгого звука /aː/ або (рідше) гортанного зімкнення. Крім того, якщо слово починається з беззвучного приголосного, то перед ним з'являється аліф, який позначатиме короткий «і» (іноді, в наказовій формі — звук «у»).
Арабське письмо | |||||
---|---|---|---|---|---|
ا ب ت ث ج ح | |||||
خ د ذ ر ز س | |||||
ش ص ض ط ظ ع | |||||
غ ف ق ك ل | |||||
م ن ه و ي | |||||
Історія • Транслітерація Цифри • Числа | |||||
Інші знаки та літери Діакритики Гамза • Танвін • Шадда Та марбута ة • Аліф максура ى Лам-аліф لا Сонячні та місячні літери | |||||
Додаткові літери | |||||
پ چ ژ گ ڭ ڤ |
В ізольованій та кінцевій позиціях аліф має вигляд ﺍ; в серединній та початковій позиціях — ﺎ.
Аліф належить до місячних літер.
Літері відповідає число 1.
В перській мові ця літера має назву алеф (перс. الِف), звучить як [ɒ] або передає гортанне зімкнення [ʔ].
В юнікоді
Юнікод | U+0627 |
---|---|
Ім'я в юнікоді | ARABIC LETTER ALEF |
HTML | ا |
ISO 8859-6 | 0xc7 |
Див. також
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.