Алі ібн Хаммуд ан-Насир
Алі ібн Хаммуд ан-Насир (*д/н — 22 березня 1018) — 6-й халіф Кордови у 1016—1018 роках. Засновник династії Хаммудідів.
| Алі ібн Хаммуд ан-Насир | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | الناصر علي بن حمود |
| Народився | 10 століття |
| Помер |
22 березня 1018 Кордова |
| Країна | Аль-Андалус |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | халіф |
| Посада | Халіф Кордовиd |
| Термін | 1016—1018 роки |
| Попередник | Сулайман |
| Наступник |
Абдаррахман IV Аль-Касім аль-Мамун |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Хаммудіди |
| Батько | Хаммуд |
| Брати, сестри | Аль-Касім аль-Мамун |
| Діти | Ях'я ібн Алі аль-Муталі |
Життєпис
Походив з берберського роду, ймовірно родинні династії Ідрисідів. У 1010—1013 роках брав участь у боях з Мухаммедом II та Гішамом II на боці Сулаймана, що у 1013 році став новим халіфом. В нагороду за звитягу у 1013 році призначається валі (губернатором) Сеути. Скориставшись заворушеннями, що розпочалися в халіфаті, Алі захопив Танжер, передавши його в управління братові аль-Касіму. У 1017 році захопив міста Альхесірас і Малагу.
У 1016 році рушив на столицю халіфату Кордову, захопив її, стратив халіфа Сулаймана. Після цього його оголошено халіфом з особистим титулом ан-Насир лі-дін Аллах («Захисник релігії Бога»). Намагався справедливістю й неупередженістю привернути на свій бік усі верстви населення. Водночас призначив свого брата Аль-Касім аль-Мамуна валі (намісником) Севільї.
Втім незабаром почалася агітація представників поваленої династії Омейядів. Відбулося суцільне збурення військовиків та населення. В результаті владу ан-Насира була повалено. Його самого вбито 22 березня 1018 року. Владу перейняв Абдаррахман Омейяд.
Джерела
- Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink, München 2005, ISBN 3-7705-3075-6
- André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin, 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)