Алі ібн Ях'я
Алі ібн Ях'я (араб. علي بن يحي; д/н–1121) — 7-й емір держави Зірідів в Іфрікії у 1116—1121 роках.
| Алі ібн Ях'я | |
|---|---|
| Помер | 1124 |
| Посада | viceroy of Ifriqiyad |
| Батько | Ях'я ібн Тамім |
| Діти | Абу'л-Хасан аль-Хасан ібн Алі |
Життєпис
Походив з династії Зірідів. Онук еміра Ях'ї. Про дату народження відомостей обмаль, але вже у 1008 року Алі намагалися використати для повалення батька. У 1113 році призначається валі (намісником) Сфакса.
1116 року після раптової смерті Ях'ї успадкував трон. Намагався продовжити політику попередників з підкорення Хусранідів в Тунісі. також вів запеклі війни проти берберських племен, намагаючись повернути собі Триполітанію, але без значного успіху.
Згодом у нього погіршилися стосунки з графом Сицилії Рожером II. В результаті емір уклав союз з альморавідським еміром Алі ібн Юсуфом проти християн. Під час підготовки кампанії до Сицилії емір Алі ібн Ях'я раптово помер. Йому спадкував син Абу'л-Хасан.
Джерела
- Amar S. Baadj: Saladin, the Almohads and the Banū Ghāniya: The Contest for North Africa (12th and 13th centuries). Leiden — Boston: Koniklijke Brill, 2012, s. 32–33, 38. ISBN 978-90-04-29620-6.