Аманда Беренґер

Аманда Беренґер (1921 — 13 липня 2010)[4] — уругвайська поетеса. Учасниця Ґенерації '45, уругвайського інтелектуального та літературного руху.

Аманда Беренґер
Народилася 24 червня 1921(1921-06-24)
Монтевідео, Уругвай
Померла 13 липня 2010(2010-07-13)[1][2] (89 років)
Монтевідео, Уругвай
Поховання Cementerio del Buceod
Країна  Уругвай
Діяльність письменниця, поетеса
Знання мов іспанська[3]
Напрямок Ґенерація '45 (Уругвай)
Жанр поезія і автобіографія
Родичі José Pedro Bellánd
У шлюбі з Хосе Педро Діас
Нагороди

Q26305718?

Premio Bartolomé Hidalgod

Життєпис

Народилася в Монтевідео. Збірка поезій «Quehaceres e Invenciones» (1963) приніс Беренґер раптову славу та похвалу, підсилюючи її пошук нових поетичних форм, щоб виразити своє унікальне бачення мистецтва та світу.

У 1986 вона отримала премію «Reencuentro de Poesía» від Університету Республіки, (Уругвай) за свою роботу «Los signos sobre la mesa». Ante mis hermanos supliciados.La dama de Elche" (1987) отримав першу премію в категорії поезії від уругвайського Міністерства освіти і культури. Друге видання «La dama de Elche», опубліковане в 1990, отримало премію імені Бартоломе Ідальго, засновану Уругвайською книжковою палатою.

Аманда Беренґер вийшла заміж за письменника Хосе Педро Діаса в 1944.

У 2006 вона стала почесним членом Уругвайської національної академії літератури.

Померла у 2010. Похована в Сементаріо-дель-Бусео, Монтевідео.[4][5]

Твори

Поезія
  • A través de los tiempos que llevan a la gran calma (Montevideo, 1940)
  • Canto hermético (Montevideo, Sagitario, 1941)
  • Elegía por la muerte de Paul Valéry (Montevideo, La Galatea, 1945)
  • El río (Montevideo, La Galatea, 1952)
  • La invitación (Montevideo, La Galatea, 1957)
  • Contracanto (Montevideo, La Galatea, 1961)
  • Quehaceres e invenciones (Montevideo, Arca, 1963)
  • Declaración conjunta (Montevideo, Arca, 1964)
  • Materia prima (Montevideo, Arca, 1966)
  • Dicciones (editado como fonograma. Montevideo, Ayui / Tacuabé, 1973)
  • Composición de lugar (Montevideo, Arca, 1976)
  • Poesía (1949—1979) (Montevideo, Calicanto, 1980)
  • Identidad de ciertas frutas (Montevideo, Arca, 1983)
  • La dama de Elche (Madrid, Edhasa. Banco Exterior de España, 1987)
  • Los Signos sobre la mesa (Montevideo, Universidad de la República, 1987)
  • La botella verde (Analysis situs) (Montevideo, Cal y Canto, 1995)
  • El pescador de caña (Caracas, Fondo Editorial Pequeña Venecia, 1995)
  • La estranguladora (incluye casete. Montevideo, Cal y Canto, 1998)
  • Poner la mesa del 3. Milenio (2002)
  • Constelación del navío (reúne la mayor parte de su poesía, publicada e inédita hasta el año 2002. 2002)
  • Las mil y una preguntas y propicios contextos (Montevideo, Linardi y Risso, 2005)
  • Casas donde viven criaturas del lenguaje y el diccionario (Montevideo, Artefato, 2005)

Проза
  • El monstruo incesante. Expedición de caza (1990, autobiography)

Література
  1. http://www.elpais.com.uy/100714/pespec-501673/espectaculos/la-gran-poeta-amanda-berenguer-fallecio-ayer-y-hoy-sera-su-velorio
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. El País (14 липня 2010). La gran poeta Amanda Berenguer falleció ayer y hoy será su velorio. (ісп.). Процитовано 22 липня 2010.
  5. Amanda Berenguer

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.