Амбогіманга

Королівський пагорб Амбогіманга з XV століття був місцем релігійного поклоніння середньовічних малагасійців і мав важливе значення в культурному і громадському житті Мадагаскару упродовж п'ятисот років до появи європейців. Комплекс Амбогіманга містить археологічний матеріал, що розкриває соціальну і політичну культуру Мадагаскару, починаючи з XV століття.

Амбогіманга, 1865

Амбогіманга та прилегла до нього долина з XVI століття належали королям Мадагаскару. У XVI столітті комплекс був уже добре розвинений. але особливої політичної ваги це місце набуло з початку XVIІІ століття, коли король Андріамасінавалона (1675–1710) розділив своє Королівство Імеріна між власними синами на чотири частини і призначив свого сина.

Андріанцимітовіамініандріана для управління північно-східною частиною - Аварадрано, столицею якого став Амбогіманга. Розподіл Імеріни призвів до 77-річної громадянської війни, під час якої послідовні правителі Аварадрано вели військові кампанії з розширення своєї території, в той же час вони постійно укріплювали Амбогімангу, щоб краще захистити її від нападів. Війна була закінчена королем Андріанампоінімеріним, який успішно проводив переговори та військові кампанії з Амбогіманги, що призвели до возз'єднання Імеріни під його правлінням до 1793 р.

Захопивши історичну столицю Королівства Імеріна - Рува Антананаріву, Андріанампоімеріна переніс сюди свій королівський двір і всі політичні функції, оголосивши Антананаріво політичною столицею, а Амбогіманга залишилась королівською усипальнею і духовною столицею королівства. Він та пізніші правителі з його роду продовжували проводити королівські ритуали в Амбогіманзі і регулярно її оновлювали та переробляли аж до французької колонізації королівства та вигнання королівської родини в 1897 році.

Історичні події, повязані із цим місцем та наявність королівських могил надають пагорбу священний характер, який ще більше посилюється в Амбохіманзі місцями поховань кількох Вазимба, найдавніших жителів острова. Тут знаходяться залишки палаців, храмів, мурів. Королівське місто на пагорбі було захищено ровами та стінами з чотирнадцятьма кам'яними брамами. У східній частині міста були святилища для ритуалів, а також королівські усипальні. Тут знаходився басейн з водою, а над ним в скелі вирізані дві статуї богів. У північній частині міста знаходилась площа правосуддя. У 1871 році до комплексу Амбогімангі був доданий ще один палац та скляний павільйон.

До святих місць Амбогімангі тепер відбуваються цілі паломництва: жителі Мадагаскару роблять це з сакральних міркувань, а туристи — з метою познайомитися з величними руїнами.

• Acquier, Jean-Louis (1997). Architectures de Madagascar (French). Paris: Berger-Levrault. ISBN 978-2-7003-1169-3.
• Allibert, Claude; Rajaonarimanana, Narivelo (2000). L'extraordinaire et le quotidien: variations anthropologiques (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-083-4.
• Andrianjafitrimo, Lantosoa (2007). La femme malgache en Imerina au début du XXIe siècle (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-476-4.
• Boswell, Rosabelle (2011). Re-Presenting Heritage in Zanzibar and Madagascar. Addis Ababa: Organization for Social Science Research in Eastern and Southern Africa. ISBN 978-99944-55-61-4.
• Campbell, Gwyn (2012). David Griffiths and the Missionary "History of Madagascar". Leiden, the Netherlands: Brill. ISBN 978-90-04-20980-0.
• Chrétien, Jean-Pierre; Triaud, Jean-Louis (1999). Histoire d'Afrique (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-904-0.
• Dahl, Otto (1991). Migration from Kalimantan to Madagascar. Oslo: Norwegian University Press. ISBN 978-82-00-21140-2.
• Ellis, William (1838). History of Madagascar. London: Fisher, Son & Co.
• Ellis, William (1867). Madagascar Revisited. London: John Murray.
• Ellis, Stephen; Rajaonah, Faranirina (1998). L'insurrection des menalamba: une révolte à Madagascar, 1895–1898 (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-796-1.
• Fage, J.D.; Oliver, Roland Anthony (1975). The Cambridge history of Africa. London: Cambridge University Press. ISBN 0-521-20413-5.
• Fournet-Guérin, Catherine (2007). Vivre à Tananarive: Géographie du changement dans la capitale malgache (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-8111-4162-2.
• Frémigacci, Jean (1999). Le Rova de Tananarive: Destruction d'un lieu saint ou constitution d'une référence identitaire?. У Chrétien, Jean-Pierre; Triaud, Jean-Louis. Histoire d'Afrique: Les enjeux de mémoire (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-904-0.
• Kus, Susan (2007). Matters Material and Ideal. У Hodder, Ian. Symbolic and Structural Archaeology. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-03550-7.
• Labourdette, Jean-Paul; Auzias, Dominique (2011). Madagascar (French). Paris: Petit Futé. ISBN 978-2-7469-4029-1.
• Nativel, Didier (2005). Maisons royales, demeures des grands à Madagascar (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-539-6.
• Rafidinarivo, Christiane (2009). Empreintes de la servitude dans les sociétés de l'océan Indien. Métamorphoses et permanences (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-8111-3198-2.
• Raison-Jourde, Françoise (1983). Les Souverains de Madagascar (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-059-7.
• Raison-Jourde, Françoise (1991). Bible et pouvoir à Madagascar au XIXe siècle (French). Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-317-8.
• Rakoto-Ramiarantsoa, Hervé (1995). Chair de la terre, œil de l'eau: paysanneries et recompositions de campagnes en Imerina, Madagascar (French). Paris: IRD Editions. ISBN 978-2-7099-1290-7.
• Ranaivoson, Dominique (2005). Madagascar: dictionnaire des personnalités historiques (French). Paris: Sépia. ISBN 978-2-84280-101-4.
• Sibree, James (1870). Madagascar and Its People. London: William Clowes and Sons.
• Thompson, V.; Adloff, R. (1965). The Malagasy Republic: Madagascar today. San Francisco, California: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-0279-9.
• de la Vaissière, Camille; Abinal, Antoine (1885). Vingt ans à Madagascar: colonisation, traditions historiques, moeurs et croyances (French). Paris: V. Lecoffre. ISBN 3-540-63293-X.

• Амбохіманга // ВУЕ
• Характеристика об'єкта ЮНЕСКО (англ.)
• Історія Королівського пагорба Амбогіманга (фр.)