Малагасійці

Малагасійці (мальгаші, малагасі) народ, основне населення острівної держави Мадагаскар.

Малагасійці
Прибережне поселення бецімісарака
Кількість бл. 10,2 млн чол.
Ареал  Мадагаскар
Близькі до: Автронезійці, банту
Мова малагасійська мова, французька мова
Релігія традиційні вірування анімізму, тотемізму, 10 % мусульмани-суніти, християнство

Чисельність, субетноси та віра

Чисельність малагасійців на о. Мадагаскар — близько 22 млн чоловік; невеликі групи (по 2 тис. чоловік станом на  1987 рік) живуть також на Сейшельських та Коморських островах і у Франції.

Малагасійці поділяються на чимало субетнічних груп:

  • меріна
  • сіханака
  • циміхеті
  • антанкарана
  • антаймуру
  • бецілеу
  • бара
  • бецімісарака
  • антаймуру
  • антайсака
  • махафалі
  • сакалава
  • везу

та інші. Розмовляють діалектами малагасійської мови, що належить до австронезійських мов.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

Історія

Етногенез малагасійців вивчений не до кінця. Вважається, що Мадагаскар заселяли вихідці з Індонезії двома самостійними хвилями — до ІІІ століття до н. е. і в 1-й половині 1-го тисячоліття н. е.

В VII—VIII століттях на західному узбережжі з'явилися араби та арабізовані банту (суахілі) зі Сходу Африки; приблизно у ІХ — Х століттях — араби з Аравійського півострову, в XVII—XVIII століттях — раби-африканці, і врешті з встановленням торгових стосунків, експансією, піратством та спробами колонізації — європейці (передовсім французи та британці).

У ХІІІ — XV століттях склалися основні сучасні субетноси малагасійців. Тоді ж виникли перші протодержави. З XVI століття одна з субетнічних груп меріна помітно підсилилася, і на її базі починається централізація влади та земель інших племен, що завершилася на початку XIX століття створенням королівства Мадагаскар. Королівство було підкорено французами наприкінці XIX століття.

З 1960 року малагасійці розвиваються в незалежній республіці.

Традиційне господарство, суспільство і культура

Основа господарства землеробство (головні культури кава, ваніль, рис). Основна порода худоби зебу. Дуже розвинуті ремесла. Розвивається промисловість.

Основа традиційної соціальної організації — сільська громада.

Традиційні вірування — культ сил природи і предків, розвинута система табу (фаді), обожнення правителя, його зв'язок з верховним божеством Занахарі.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

Джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.