Амбросіо Мартінес Бустос
Амбросіо Мартінес Бустос, ісп. Ambrosio Martínez Bustos (* 1614, Ґранада — † 1672) — іспанський художник стилю бароко, що працював у Ґранаді.
Амбросіо Мартінес Бустос | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
1614[1][2][3] Гранада, Vega de Granadad, Гранада, Андалусія, Іспанія | |||
Смерть | 1672 | |||
Країна | Іспанія | |||
Діяльність | художник | |||
| ||||
Амбросіо Мартінес Бустос у Вікісховищі |
Уродженець та мешканець Ґранади, за словами Антоніо Паломіно, Мартінес Бустос був «художником великих можливостей школи Расіонеро Алонсо Кано», який до того ж думав, що художник помер «молодим» у 1674 у тому ж місті,[4] хоча насправді він вже був сформованим художником коли в 1652 Кано повернувся у рідне місто з рішучим намір залишитися в ньому. Сеан Бермудес, не маючи більше свідчень про Бустоса ніж Паломіно, мав ще гірше уявлення про його картини, і також вважав Бустоса послідовником стилю Кано, але з зайвою манірністю та без точності стилю вчителя.[5]
Народився Бустос в багатій родині, за свідченнями весільного свідка Мартінеса Бустоса датованого 8 лютого 1635, як художник сформувався в iколі Мігеля Хероніма де Сьєсо. Школа де Сьєси була однією з найактивніших та найпрестижніших в Ґранаді, її учні, і Мартінес у тому числі, до приходу Кано, були під впливом добре відомої фламандського живопису, до якого відноситься картини Бустоса «Непорочні» (Музей мистецтв Ґранади), сухого, навіть жорсткого виконання.[6] Улюбленою темою художника було Непорочне зачаття, художні втілення якого зберігаються в церкві святого Андреса, Сан Сесіліо та Святої Схоластики, Музеї мистецтв, Будинку зброї та інших; ця ж тема було головною в його віршах, як зазначає Паломіно.[7] Бустос співпрацював з Педро Атанасіо Боканеґро та школою Сьєси створюючи ефемерні декорації для Свята Тіла і Крові Христових.
Примітки
- Artnet — 1998.
- Spanish Artists from the Fourth to the Twentieth Century: A Critical Dictionary — Колекція Фріка.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Palomino, p. 329.
- Ceán, t. III, p. 71.
- Pérez Sánchez, p. 276.
- Cazorla, pp. 250–251.