Амедео Натолі

Амедео Натолі (італ. Amedeo Natoli; 23 вересня 1888, Палермо — 1 червня 1953, Париж) — італо-французький банкір. Успадкував середньовічний банк, відомий як один з найбільших капіталістів, засновник сімейної страхової компанії Натолі і нащадок французьких королів[3][4]. Натолі — одна з наймогутніших династій в європейській історії з моменту створення Королівства Франції, нащадок Лева короля Франції Людовика VIII.

Амедео Натолі
італ. Amedeo Natoli
Народився 23 вересня 1888(1888-09-23)
Палермо, Італія
Помер 25 червня 1953(1953-06-25)[1] (64 роки)
Париж, Франція
Поховання Монументальне кладовище
Країна  Франція
Місце проживання Франція, Париж
Нью-Йорк
Рим
Мілан
Діяльність merchant banker, правник, колекціонер мистецтва, філантроп, письменник
Alma mater Паризький університет і Колумбійський університет
Знання мов французька, англійська і італійська
Членство Лондонський Ллойдс
Magnum opus Amedeo Natoli Insurance and Reinsuranced і Some of the most important features of the economic and financial situation in 1932d
Батько Антоніно Натолі
Мати Nicole Perez Natolid[2]
Родичі Giuseppe Natolid і Giovanni Natolid
Брати, сестри Elena Natoli Bonadonnad
У шлюбі з Clara Santi Natoli (1890-1963)d
Нагороди

Вважається «батьком сучасної міжнародної фінансової системи», натхненник страхового сектора[5].

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. https://www.google.it/books/edition/Foglio_degli_annunzi_legali_della_provin/RKQ0kkpaNiAC?hl=it&gbpv=0
  3. «Nobiliario della città di Messina», Giuseppe Galluppi, A. Forni, 2007
  4. Annali Della Citta Di Messina, Capitale del Regno di Sicilia: Dal giorno della sua fondazione fino ai tempi presenti", Volume 2 di Cajo Domenico Gallo (1758)
  5. Amedeo Natoli. {{{Заголовок}}}.

Література
  • Peter Borscheid, Niels Viggo Haueter (2012), World Insurance: The Evolution of a Global Risk Network, OUP Oxford, 2012 ()
  • Roberto Baglioni, Guida agli archivi e alle fonti storiche delle assicurazioni in Italia, Marsilio, 2003
  • Who Owns Whom: Continental Europe, Volume 1, Dun & Bradstreet, Northwestern University, 1980
  • A. Giuffrè, Il trasporto marittimo di cose nel sistema dei trasporti internazionali, 1976, en University of Virginia, United States of America
  • Il Massimario del Foro italiano, Volume 32, Società editrice «Il Foro italiano», Ed. Corte suprema di cassazione, Itália, 1963
  • Salvatore Galgano, Jurisprudence comparée en matière de droit commercial, maritime, aérien, de propriété industrielle et de droits d'auteur, Volumi 7-8, Edizione dell'Istituto di studi legislativi, 1942
  • Giornale dell'Istituto Italiano degli Attuari, Volumi 11-13, Istituto italiano degli attuari, 1941
  • Revista de Ciencias Económicas, 1938, Espanha, em University of California
  • Lloyd's of London Register of Shipping: Register book. Register of ships, Volume 2, Comitê de Lloyds e Lloyds, 1938
  • Comptes rendus du onzième Congrés international d'actuaires: à Paris du 17 au 24 juin 1937, Volume 5, Gauthier-Villars, 1937, em Pennsylvania State University
  • Sergio M. Carbone, La legislazione fascista. 1929-34, Volume 1, 1934
  • Amedeo Natoli, Assurance et Réassurance, publication par Bestetti, Milan, 1934, maintenu à la Revue Internationale d'Histoire Sociale (IIHS), Amesterdão Países Baixos
  • Die Versicherung, Volume 9, 1934 em University of Michigan ()
  • Francesco Berlingieri, International Maritime Conventions, Volume 1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.