Американська окупація Веракруса
Американська окупація Веракруса (англ. United States occupation of Veracruz) — збройний конфлікт, що стався внаслідок окупації американськими збройними силами мексиканського морського порту Веракрус у відповідь на так звану «справу Тампіко». В результаті ведення в той історичний період Америкою політики великого кийка мексиканська територія перебувала під окупацією збройних сил США протягом семи місяців.
Американська окупація Веракруса United States occupation of Veracruz | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Бананові війни, Мексиканська революція | |||||||||||
Морська піхота США підіймає прапор над захопленим Веракрусом. 1914 | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
США | Мексика | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
адмірал Френк Фрайдей Флетчер | Густаво Маасс Мануель Азуета | ||||||||||
Військові сили | |||||||||||
2 300 морських піхотинців | |||||||||||
Втрати | |||||||||||
Військові втрати: 22 загиблих 70 поранених 1 затонув[1] |
Військові втрати: 152–172 загиблих солдатів[2] 195—250 поранених 150+ міліціонерів загинуло[3] невідома кількість цивільних загинула та була поранена[4][5] |
Передумови
Основною причиною різкого загострення міжнародних стосунків між США та Мексикою став контрреволюційний переворот у лютому 1913 року, коли владу в країні захопив генерал Хосе Уерта, що оголосив себе тимчасовим президентом Мексики та встановив диктатуру. На той час у країні вже точилася Мексиканська революція проти автократичного правління Порфіріо Діаса, яка розпочалася у 1910 році й тривала до 1917 року (втім, збройні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х). У свою чергу, американський уряд відправив до мексиканських берегів декілька кораблів Атлантичного флоту ВМС США.
Формальним приводом до початку воєнних дій послугував незначний інцидент, що стався 9 квітня 1914 року в Тампіко. Дев'ять американських моряків за наказом командира канонерського човна «Долфін» були відправлені придбати 440 галонів гасу, необхідного для корабля, на місцевий склад пального. З кінця березня місто перебувало під облогою конституціоналістів Х.Уерти, і стратегічний міст поряд зі складом палива напередодні був оголошений забороненою зоною. Моряки викликали підозри у військового патруля, який затримав їх до з'ясування деталей, але після нетривалого з'ясування обставин американських матросів відпустили. Конфлікт вважався начебто вичерпаним.
Втім, командувач американським флотом контр-адмірал Г. Майо зажадав офіційного вибачення та салюту з 21 артилерійської гармати. Причиною такої поведінки американського адмірала було те, що 2 квітня його наполегливо «запросили» здійснити трикратний святковий салют прапору Мексики на честь святкування визволення міста Пуебла мексиканським генералом П. Діасом від французьких окупантів у 1867 році.
Рішення адмірала Г. Майо було схвалено міністерством ВМС США і особисто президентом В. Вільсоном. Останній пункт ультиматуму був відхилений мексиканською стороною, і В. Вільсон звернувся до Конгресу за дозволом на проведення окупації Веракруса. 14 квітня Атлантичний флот США отримав наказ підготуватися до експедиції в Мексиці. 20 квітня надійшло повідомлення, що у Веракрусі збирається пришвартуватися німецьке судно SS «Іпіранга» з вантажем гвинтівок, кулеметів і боєприпасів, закупленим російським віце-консулом Леоном Раастом для уряду Уерти в 1913 році.
Початок окупації
О 11:30 ранку 21 квітня підготовлений адміралом Ф. Флетчером десант з 285 озброєних матросів з лінкорів «Флорида» і «Юта» та 502 морських піхотинці на вельботах висадився у морському порту Веракруса. З початком висадки в порту зібрався величезний натовп місцевого населення. Американські військові, що висадилися на берег, не зустріли ніякого опору й за короткий час зайняли порт, митницю, центральний телеграф, вокзал і склади. Гарнізон міста на чолі з генералом Густаво Маасом відмовився вступати в бій та відступив з Веракруса. Але комодор М.Азуета очолив патріотично налаштованих курсантів Військово-морської академії та на чолі цього невеликого загону прийняв бій проти американців. Незабаром до них приєдналися 200 солдатів мексиканської армії. По всьому місту спалахнули осередки вуличних боїв.
До вечора контр-адмірал Ф.Флетчер прийняв рішення посилити десантне угруповання та підтягнути більше військ і опанувати весь Веракрус, не тільки припортову зону. До мексиканського берега підійшли п'ять американських лінкорів та два крейсери. На борту кораблів був батальйон морської піхоти майора С.Батлера, перекинутий з Панами. З особового складу екіпажів бойових кораблів організували зведений загін з 1200 осіб та відправили на берег на посилення.
О 07:45 22 квітня американські сили розпочали новий наступ. Моряки з кораблів, для яких ведення загальновійськового бою не було відомо, зазнали перші втрати. Спроба їхньої атаки на Військово-морську академію, де забарикадувалися морські кадети та місцеві стрільці, була відбита. Другу спробу вони вжили вже за підтримки вогню корабельної артилерії «Сан-Франціско», «Честер» і «Прерія». До 17 годин місто було зайнято американськими військами. У деяких поодиноких кварталах ще точилася стрілянина, але до 24 квітня весь опір був придушений.
1 травня до місця подій прибув з Філадельфії третій зведений полк морської піхоти під командуванням полковника Л.Воллера, який звів усі наявні сили у бригаду, чисельністю 3 141 офіцер та солдат. Після цього матроси повернулися на кораблі, а до Мексики прибула бригада американської армії. Окупація продовжувалася до 23 листопада, доки усі американські сили не були виведені з Веракруса.
Див. також
Посилання
Джерела та література
- Michel Gobat, Confronting the American Dream: Nicaragua under U.S. Imperial Rule, Duke University Press, Durham, NC, 2005
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Obituary of US Sailor Frank Nejedly 23 April 1914 «The Milwaukee Sentinel May 3, 1914» .p.4
- Alejandro de Quesada, «The Hunt for Pancho Villa: The Columbus Raid and Pershing's Punitive Expedition», page 12. Osprey Publishing, March 2012.
- Gastón García Cantú (1996) Las invasiones norteamericanas en México, p. 276, Fondo de Cultura Económica, México.
- Alan McPherson (2013) Encyclopedia of U.S. Military Interventions in Latin America, p. 393, ABC-CLIO, USA.
- Susan Vollmer (2007) Legends, Leaders, Legacies, p. 79, Biography & Autobiography, USA.