Амос Кассіолі

Амос Кассіолі народився в сім'ї Доменіко, власника невеликої кав’ярні, та Ассунти Маццоні. Дядько Оттавіо Кассіолі, органіст кафедрального собору в Ареццо, хотів щоб він став священиком. Смерть батька змусила його покинути навчання, щоб знайти роботу в Ашано. Пізніше завдяки деяким приватним особам і монахам з Монте Олівето Маджоре він зміг відновити навчання, вступивши в 1850 р. в Академію образотворчого мистецтва міста Сієни під керівництвом Луїджі Муссіні[1]. Згодом Кассіолі, між 1856 і 1860 роками, мав можливість перебувати в Римі завдяки стипендії, призначеній йому великим герцогом Тоскани Фердінандо IV . У Римі він відвідував деяких молодих художників, серед яких Едгар Дега та Жан-Жак Хеннер.

Наприкінці 1860 року він обрав Флоренцію своїм постійним місцем проживання, але підтримував постійні зв’язки з Сієною. Його син Джузеппе, який став художником і скульптором, народився у Флоренції у 1865 р.

Кассіолі був чудовим художником-портретистом, також відзначився великими творами на історичні теми, включаючи: Битву при Леньяно (1860 - 1870, Флоренція, Галерея сучасного мистецтва Палаццо Пітті, колекція Монте деї Паскі), Провансан Сальвані (1873, Сієна, Палаццо Публіко), Присягу в Понтиді (1884, Сієна, Палаццо Публіко, колекція Монте-дей-Паскі). Заслуговує на увагу доробок картин за «класичною» тематикою, багато з яких були зібрані в 1991 році в музеї музеї Амоса та Джузеппе Касіолі в Ашано, який був побудований в 1991 році в колишньому будинку родини.

У 1886 році разом з П'єтро Альді та Чезаре Маккарі він створив проект Sala del Risorgimento (Зал Рісорджіменто) у Палаццо Публіко в Сієні, зображуючи битву при Сан-Мартіно та битву при Палестро. Над цими роботами разом з ним працював його син Джузеппе. Свій останній твір він створив у Ліворно на кладовищі Милосердя у каплиці Геррацці. Тут він намалював фрески на сюжет «Чистилища» Данте Аліг’єрі. Роботу закінчив його син.

Амос Кассіолі був наставником свого сина Джузеппе Кассіолі, художника і скульптора. Іншими учнями були Наполеоне Боні та Ада Мангіллі[2].

Помер у Флоренції у 1891 році.

• Ашано, Музей Кассіолі - Сієнський живопис ХІХ ст.:[3]
  • Алегорія ночі (it. Allegoria della notte), створена близько 1885 року.
  • Автопортрет Амоса Кассіолі (it. Autoritratto di Amos Cassioli), створений в 1860 році.
  • Б'янка Каппелло (it. Bianca Cappello), створена в 1878 році.
  • Чіно і Сельваджія (it. Cino e Selvaggia), створений в 1864 році.
  • Чочара (it. Ciociara), створений 1855-1859.
  • Жінка з хусткою на голові (it. Ciociara con fazzoletto in testa), 1856–1859.
  • Жінка сидить (it. Ciociara seduta), створена 1856–1859.
  • Чорний кінь (it. Il cavallo nero), створений в 1861 році.
  • Модель у студії Леонардо (it. La modella nello studio di Leonardo), створена в 1872 році.
  • Портрет молодої сеньйори (it. Ritratto di giovane signora), створений у 1880 році.
• Флоренція, Палаццо Пітті : Битва при Леньяно (it. Battaglia di Legnano), завершена в 1870 році.[4]
• Ліворно, кладовище Милосердя, каплиця Геррацці (it. Cimitero della Misericordia: Capella Guerrazzi), фрески.[4]
• Монтероні-д'Арбія, район Раді, Церква Апостола Петра в Раді: Madonna della Stella, створена в 1868 році для Алессандро Бічі Русполі. Зараз у музеї Кассіолі в Ашано.[5]
• Сієна, Музична академія Чигіана, Зал Казелла (it. Accademia Musicale Chigiana, Sala Casella): [6] Візит Галеаццо Сфорца до Лоренцо де Медічі (it. Visita di Galeazzo Sforza a Lorenzo de'Medici), живопис олією, 1868 [4] (193 × 290 см).[7]
• Сієна, кладовище Милосердя (it. Camposanto della Misericordia di Siena): фрески каплиці Франці, створені в 1887 році.[4]
• Сієна, Палаццо Публіко:
  • Битва при Сан-Мартіно (it. Battaglia di San Martino), Зал Рісорджіменто (it. Sala del Risorgimento), фреска, створена в 1886 році.[6]
  • Битва під Палестро (it. Battaglia di Palestro), Зал Рісорджіменто (it. Sala del Risorgimento), фреска, створена в 1886 році.[6]
  • Присяга в Понтиді (it. Giuramento di Pontida), Зал Капітана Народу (it. Sala del Capitano del Popolo), полотняний живопис, створений у 1875 році.[6]
  • Провенцано Сальвані в Кампо ді Сієна (it. Provenzano Salvani nel Campo di Siena), Зал Капітана Народу (it. Sala del Capitano del Popolo), полотняний живопис, створений у 1875 році.[6]
• Сієна, Палаццо Салімбені, художня колекція Banca Monte dei Paschi di Siena:
  • Битва при Леньяно (it. Battaglia di Legnano), ескіз олівцем, створений близько 1860 року (193 × 227 см).[8][9]
  • Присяга в Понтиді (it. Il giuramento di Pontida), олійний живопис, створений близько 1875 року (25 × 51 см).[10]

• 
  "Битва під Леньяно" (Галерея сучасного мистецтва, Палаццо Пітті, Флоренція)
• 
  "Карроччо під час битви при Леньяно" (Галерея сучасного мистецтва, Палаццо Пітті, Флоренція)
• 
  "Присяга в Понтиді"
• 
  Битва при Сан-Мартіно, (Палаццо Публіко, Сієна)
• 
  Портрет молодої жінки, (Сієнський живопис 19 століття, Музей Кассіолі, Ашано)
• 
  В майстерні Тіціана, 1873
• 
  Жертвоприношення Венері (1875-1878)
• 
  Вишні

• Музей Кассіолі, Ашано
• Палаццо публіко, Сієна
• Палаццо Пітті, Галерея сучасного мистецтва, Флоренція

• A. Cassioli, Raccolta graduale di dodici teste ad uso delle scuole, Soc. Edit. dei Ricordi di Architettura, Firenze 1892
• P. Ferrigni, Amos Cassioli pittore, 1832-1891. Cenno biografico, Tip. Salesiana, Firenze 1927
• G. Cassioli, Amos Cassioli - Pittore (1832-1891), "La Lettura", agosto 1930, pp. 725–731
• Comanducci, I pittori italiani dell'Ottocento, 1934, p. 125
• Momenti della cultura toscana dal neoclassicismo ai postmacchiaioli, catalogo della mostra, (Firenze, Galleria Parronchi, marzo 1977), Il torchio, Firenze 1977, pp. 36–37, 46-49, tavv. 11-13
• Museo Cassioli, a cura di E. Vannini, Asciano 1991
• Dipinti, disegni e sculture del sec. XIX e XX, catalogo d'asta (Firenze, Pandolfini, 5 giugno 2002), p. 77
• Dipinti e disegni dei secc. XIX-XX, catalogo d'asta (Firenze, Pandolfini, 19-20 dicembre 2005), pp. 82–83
• S. Bogi, F. Bari, S. Pierini, S. Casini, Il restauro di un dipinto su seta di Amos Cassioli, in "Kermes", 63, 2006, pp. 43–48
• Asciano. Museo Cassioli. Pittura senese dell'Ottocento, a cura di F. Petrucci, Silvana Editoriale, Cinisello Balsamo 2007
• V. Gavioli, Amos Cassioli, in Ragione e sentimento. Sguardi sull'Ottocento in Toscana, catalogo della mostra (Firenze, Galleria degli Uffizi, sala delle Reali Poste, 14 maggio-1º luglio 2007), a cura di C. Sisi, Giunti, Firenze 2007, pp. 70–71
• L. Bonelli, Le opere d'arte della Fondazione Biringucci, in "Il Giornale di Santa Maria della Scala", a. VIII, n. 26, dicembre 2007, pp. 1–2
• Dipinti del XIX secolo, catalogo d'asta (Finarte, Venezia, 30 ottobre 2008), Venezia 2008
• R. Carapelli, Pittori toscani dell'Ottocento. Amos Cassioli tra Siena e Firenze, in “Le Antiche Dogane”, a. XIII, n. 135, febbraio 2011, pp. 4–5
• R. Carapelli, Amos Cassioli, pittore tra Storia e Accademia, in "Notiziario della Società delle Belle Arti Circolo Artisti Casa di Dante", 17, settembre-dicembre 2014, pp. 20–25

• Джузеппе Кассіолі

• Музей Амоса Кассіолі - Сієнський живопис 19 століття. cretesenesi.com.