Чіно да Пістоя

Чіно да Пістоя (також пишуть «Пістойя», Чіно з Пістої, Чіно Пістойський, італ. Cino da Pistoia; його повне ім'я — Гу­іт­тон­чі­но де Си­гібуль­ді, італ. Guittoncino de Sighibuldi. * близько 1270, місто Пістоя, Тоскана — †1336 або 1337, там само) — італійський правознавець та поет, засновник школи постглосаторів (коментаторів) римського права. У поезії належав до представників стилю Дольче стиль нуово (італ. Dolce stil nuovo). Університетський вчитель правника Бартола та поета Петрарки.

Чіно да Пістоя
Ім'я при народженні італ. Guittoncino di Francesco dei Sigisbuldi
Народився близько 1270
Пістоя, Тоскана, Італія[1]
Помер 1336/1337
Пістоя, Тоскана, Італія[1]
Поховання Pistoia Cathedrald
Діяльність поет-адвокат, правник, викладач університету, письменник
Alma mater Болонський університет
Вчителі Pierre de Belleperched і Dinus de Rossonisd
Відомі учні Бартоло да Сассоферрато
Знання мов латина і італійська
Заклад Болонський університет, Флорентійський університет, Сієнський університет і Перудзький університетd

З біографії

Народився у містечку Пістоя (за 32 кілометри від Флоренції) у родині нотаріуса Франченско та його дружини Діаманте. Сім'я батька Чіно належала до знатних патриціанських родів.

Основи наук та класичні мови Чіно почав опановувати у рідному місті під керівництвом Франческо да Колле (Francesco da Colle). У 1279—1284 роках тут же в Пістої Чіно розпочав вивчення права у професора Діно Россоні. Впродовж 1284—1292 років Чіно продовжував вивчення римського права в Болонському університеті, слухав лекції Франческо Аккурсія та Ламбертіно Рампоні.

В період 1292—1294 Ч. да Пістоя був у Франції, де знову займався вивченням права в університетах Парижа та Орлеана у професорів П'єра де Бельперша та Жака де Ревіньї. У Франції Пістоя підготував основну частину свого знаменитого правничого трактату Lectura in codicem.

11 червня 1314 року вже ймовірно на батьківщині у Пістої Чіно завершив написання Lectura in codicem, що являв собою коментар до перших дев'яти книг Кодексу Юстиніана, а 9 грудня 1314 року він успішно провів публічний захист цієї роботи в Болонському університеті і отримав ступінь доктора права[2].

Чіно да Пістоя займався юридичною та викладацькою практикою у Флоренції, Мацертаті, Сієні, Болоньї та Перуджі.

Був автором збірки поетичних творів «Пісні».

Твори
  • Cinus de Pistoia. Commentaria in Codicem. 2 vols. (Ed.: Pavia 1483; Lyon 1526; Frankurt 1578).
  • Lectura in Codicem, 1547
  • Le rime, 1862

Примітки
  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia // Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141.

Література
  • G. M. Monti. Cino da Pistoia Giurista. — Citta del Castello, 1924.
  • G. Astuti. Cino da Pistoia e la giurisprudenza del suo tempo // Colloquio Cino da Pistoia, Atti dei Convegni Lincei 18. — Roma: Accademia Nazionale dei Lincei, 1976. — Р. 129—152.
  • Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia / Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141—142.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.