Ананурі
Фортеця Ананурі розташована в Грузії на Військово-грузинській дорозі за 70 км від Тбілісі там, де вливається в Арагві невелика річка Ведзатхеві. Ананурі служила головним опорним пунктом для грізних арагвських Еріставів, правителів цього краю.
| Фортеця Ананурі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Фортеця Ананурі | ||||
|
42°09′49″ пн. ш. 44°42′14″ сх. д. | ||||
| Тип | замок і монастир | |||
| Статус спадщини | Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd і об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd | |||
| Країна |
 Грузія | |||
| Розташування | Мцхета-Мтіанеті | |||
| Засновано | 16 століття | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Ананурі (Грузія) | ||||
 | ||||
 Ананурі у Вікісховищі | ||||
Історія
.jpg.webp)
Фортеця відноситься до ранньої феодальної епохи і служила форпостом оборони, перекриваючи дорогу, що веде з Дарьяльскої ущелини.
Резиденцією еріставства в XVII було місто Душеті. Головна дорога з Душеті на північ проходила через вузьку ущелину Ведзатхеві, і при злитті цієї річки з річкою Арагві створювалися природні ворота. На такому вдалому місці Еріставі спорудили спочатку башту, а через деякий час — фортеця Ананурі, яка стала надійним укріпленням.
Про життя мешканців Ананурського замку в історичних джерелах майже нічого не повідомляється до двадцятих років XVIII ст.
Відомо, що фортеця захищала центральну частину еріставства, при нападах вона прикривала відступ в гори, як місцевих жителів, так і населення центральних частин країни.
Перші відомості про події, що стосувалися Ананурі, можна знайти у історика Вахушті Багратіоні, в описах ворожнечі Еріставі один з одним у XVIII ст.
Ананурі відіграє чималу роль і в початкові роки XIX століття, після приєднання Грузії до Росії. Перший час тут постійно перебував російський гарнізон. Він охороняв головну магістраль, що сполучає Грузію з Росією і підтримував порядок в краї.
У 1812 р. горяни підняли повстання, однак оволодіти фортецею їм не вдалося. Вислане підкріплення з Тбілісі жорстоко придушило повстання.
Надалі Ананурі деякий час ще служив опорним пунктом російським військам. Передбачалося навіть побудувати тут військове містечко, був розроблений навіть проект, який так і не був здійснений.
Після відходу російських військових частин фортечні споруди залишилися без нагляду, і фортеця прийшла в запустіння.
Зараз від грізного замку залишилася лише цитадель.
На її території розташовано три храми і башта з пірамідальним дахом — найперша будівля на місці фортеці.
Замок Ананурі запропонований до включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. [1]
Література
- Пармен Закарія. Стародавні фортеці Грузії. Видавництво «Мграні», Тбілісі: 1969.
