Душеті

Місто розташоване в Душетській западині в передгір’ї Великого Кавказу, по обидва береги маленької гірської річки Душетісхеві, 900 м над рівнем моря. Окрім самого міста, Душетський муніципалітет включає декілька сіл історичної спільноти Пхові (Пшаві та Хевсуреті). Відстань від залізничної станції Мцхета – 33 км, від Тбілісі на північний схід – 54 км.

Герб Душеті, створений та затверджений у 1875 році, використовувався за російсько-імперської влади.

Вперше в письмових джерелах згадується 1215 року. У XVII ст. тут була резиденція гірських володарів – Араґвійських князів, чия непокора Грузинській короні спричинила неодноразове вторгнення та спустошення міста королівськими військами. Внаслідок ліквідації князівства у 1740-х роках, Душеті перейшло під королівське підпорядкування, проте значно занепало. У 1756 році отримало статус феодального міста, а в 1802 році, після російської анексії стало центром новоствореного Душетського повіту. Душеті та його околиці стало місцем заворушень під час революції 1905 року, селянського повстання 1918 року та збройних зіткнень Серпневого повстання 1924 року проти совєтської влади. Під час совєтської доби місто було центром харчової та легкої промисловості, проте потерпало від економічного занепаду та відтоку населення в пост-совєтський період. Тепер більшість людей працює в сфері обслуговування (банки, школи, СТО, крамниці), а також у натуральному сільському господарстві.

У місті є консервна та молочна фабрики, підприємства харчової промисловості, заклади освіти та культурні установи (театр, краєзнавчий музей, Душетська геофізична обсерваторія). У місті збереглися церква св. Ґіорґі (IX-X ст.), будинок службовців (XVII ст.), палац-фортеця Чілашвілі (XVIII ст.). Неподалік від міста є також кілька історичних та рекреаційних місць, як фортеця Ананурі та озеро Базалеті. У Душеті розташовано резиденцію Цілканської та Душетської єпархії Грузинської православної церкви.

Місто також відоме своїм виробництвом хінкалі – різновидом м’ясних галушок, що є дуже популярними у Грузії.