Андзевацік
Андзевацік (вірм. Անձևացիք) — одинадцятий гавар провінції Васпуракан[1] Великої Вірменії. Розташовувався в південній частині провінції Васпуракан. В області було 3 укріплених міста: Аламан, Міхраван і Ахзі. Межувала на півдні з провінцією Корчайк. У провінції був значний монастир Хогяц і фортеця Кангавар.
Андзевацік | |
Держава | Вірменія і Велика Вірменія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Васпуракан |
Одне з дев'яти головних князівств Великої Вірменії, які не дозволили Сасанідам просунути свої кордони і межі своїх васалів (Іверії та Албанії), далі вглиб Вірменії, після розділу Вірменського царства 387 року між Сасанідською і Римською імперіями[2].
Вірменський княжий рід Андзеваці володів п'ятьма гаварами ашхару Васпуракан на південь від озера Ван (Тосп). Андзеваці вели своє походження від вождів (царів) хурритського племені Аяїс (Уаясіс), що мешкало на південно-західному узбережжі озера Ван[2].
Рід Андзеваці висунув низку видних нахарарів (Тачат Андзеваці) і церковних діячів (Хосров Андзеваці). Після поступового розорення і ослаблення цього княжого роду внаслідок воєн і повстань, їхніми землями заволодів княжий рід Арцруні.[3]
Примітки
- Еремян С. Т. Армения. С. 36; см. карту
- Армения и арабский халифат — А. Н. Тер-Гевондян — Google Books
- А. Н. Тер-Гевондян, 1977.
Література
А. Н. Тер-Гевондян. Армения и арабский халифат. — Рипол Классик, 1977. — 327 с. — ISBN 9785458395052.