Андоленко Сергій Павлович
Андоленко Сергій Павлович (фр. Serge Andolenko; нар. 26 червня 1907, Волочиськ, Україна — пом. 27 серпня 1973, Міглос, департамент Ар'єж, Франція) — французький бригадний генерал, автор наукових робіт з військової історії, українець за походженням.
| Андоленко Сергій Павлович фр. Serge Andolenko | ||||
|---|---|---|---|---|
 Бригадний генерал | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
26 червня 1907 Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія | |||
| Смерть |
27 серпня 1973 (66 років) Міглос | |||
| Національність | українець | |||
| Alma Mater | Військова школа Сен-Сір | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 1924-1963 | |||
| Приналежність |
 Франція | |||
| Вид ЗС | Збройні сили Франції | |||
| Формування |
 Французький іноземний легіон | |||
| Війни / битви |
Друга світова війна Алжирська війна | |||
| Командування | ||||
| ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Життєпис
Сергій Андоленко народився 1907 року в родині з давніми військовими традиціями (з шляхетського козацького роду). Його батько Павло служив капітаном у драгунському полку Російської імперії, воював проти німецької армії в 1914 році. Брав участь в українських визвольних змаганнях, боровся з більшовиками за визволення Києва. Був засланий в концентраційний табір, де помер у 1931 році.
Малий Сергій (у віці 12 років) та його мама Марія були змушені емігрувати до Франції.
1924 року він зарахований у відому французьку вищу військову школу Сен Сір. Після закінчення школи в 1926 році (19 років) розпочав військову службу в Іноземному легіоні в ранзі молодшого лейтенанта в 1-му Іноземному полку в Сіді-бель-Аббесі (Алжир). 1928 року отримав французьке громадянство. Брав участь у військових кампаніях у Марокко та Великому Лівані.
Під час Другої світової війни служив у 2-му бюро (розвідувальне бюро) 3-ї піхотної дивізії в Африці під командуванням генерала Монтсаберта (фр. Joseph de Goislard de Monsabert). У складі дивізії брав участь в італійській кампанії, у визволенні Марселя. Командував 5-им Іноземним полком під час війни в Алжирі (1956—1958). Після війни служив у Німеччині, а пізніше — військовим аташе посольства Франції у Відні (1961—1963).
Серж Андоленко закінчив військову службу в чині бригадного генерала.
Андоленко захоплювався військовою історією, написав багато книг з історії Іноземного легіону, французької армії, армії Російської імперії.
Помер Серж Андоленко 27 серпня 1973 р. в Міглосі департаменту Ар'єж.
Відзнаки
Кавалер ордена Почесного легіону, Військового Хреста 1939—1945, Військового Хреста закордонних театрів військових дій. Нагороджений Бронзовою зіркою США і багатьма пам'ятними медалями.
Публікації
- La filiation des bataillons de Légion étrangère, 1935
- Visite aux salles d'honneur et au musée du Souvenir de la Légion, 1938
- Les drapeaux de la Grande Guerre, 1945
- Aperçus sur la guerre 1914—1918 sur le front russe, 1945
- Historique du 5 étranger d'infanterie, 1947
- Recueil d'historiques de l'infanterie française, 1949 (ré-édité en 1969)
- Histoire de l'armée russe, 1952 (ré-édité en 1967)
- Recueil d'historiques de l'arme blindée et de la cavalerie, 1968
- Aigles de Napoléon contre drapeaux du Tsar, 1969
- Андоленко Сергей. Нагрудные знаки русской армии. Париж: Панаис, 1966.328 c.
- Andolenko, Serge; Werlich, Robert. Badges of Imperial Russia. First edition. Washington, D. C. : Quarker Press, 1972. 212 p.