Андреас фон Аулок

Син лейтенанта Прусської армії Франца фон Аулока і його дружини Антонії, уродженої Шенгейдер. Молодший брат генерал-майора Губертуса фон Аулока.

Учасник Першої світової війни. 9 квітня 1920 року демобілізований. Пройшов підготовку офіцера резерву. З 1 грудня 1938 року — командир 10-ї роти 87-го піхотного полку. З 26 серпня 1939 року — командир 2-го батальйону 212-го піхотного полку 79-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 листопада 1940 року — командир 226-го піхотного полку своєї дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. В лютому 1943 року полк був повністю знищений під час Сталінградської битви, проте сам Аулок був поранений і евакуйований з котла. 24 лютого 1943 року відправлений в резерв ОКГ, а 10 березня очолив бойову групу своєї дивізії, куди увійшли рештки розбитої частини.В березні дивізія була знову сформована в районі Сталіно і Аулок очолив свй полк. Учасник боїв на Кубані. 10 листопада відряджений на курси командирів дивізій, а потім відправлений в штаб командувача військами в Нідерландах. З 15 лютого 1944 року командант фортеці Сен-Мало. Після висадки союзників у Нормандії організував оборону Сен-Мало, маючи гарнізон з близько 12000 осіб. За проявлену хоробрість отримав від американських солдатів прізвисько «Безумець із Сен-Мало» (The Madman of St. Malo). 18 серпня 1944 року разом з 400 вцілілих бійців капітулював.

• Лейтенант (22 березня 1912)
• Оберлейтенант (18 серпня 1917)
• Гауптман запасу (21 липня 1920)
• Гауптман резерву (9 листопада 1937)
• Гауптман (20 жовтня 1938)
• Майор (23 листопада 1940)
• Оберстлейтенант (14 серпня 1940)
• Оберст (16 березня 1942)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (9 листопада 1914)
  • 1-го класу (24 лютого 1915)
• Військовий хрест Карла Едуарда (19 липня 1916)
• Почесний хрест (Ройсс) 3-го класу з мечами (28 березня 1917)
• Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу (8 червня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (3 травня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 1 грудня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (27 листопада 1939)
  • 1-го класу (21 червня 1940)
• Німецький хрест в золоті (27 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Кубанський щит
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (6 листопада 1943)
  • дубове листя (№551; 16 серпня 1944)
• Відзначений у Вермахтберіхт
  • «Солдати всіх частин, які були під командуванням коменданта оберста фон Аулока, витримали натиск найсильніших ворожих сил протягом майже трьох тижнів героїчної боротьби і завдали ворогу важких кривавих втрат.» (18 серпня 1944)

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, Seite 207

1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570