Андреа Єйтс

А́ндреа Єйтс (англ. Andrea Yates; при народженні — А́ндреа Ке́ннеді, англ. Andrea Kennedy); (нар.2 липня 1964, Х'юстон, Техас) американська жінка, відома вбивством своїх п'яти детей 20 червня 2001 року. Була спочатку визнана винною у вбивстві, але після апеляції, повторний суд визнав її невинною з огляду на психічні розлади, від яких вона страждала протягом декількох років.

Андреа Єйтс
Andrea Yates
Народилася 2 липня 1964(1964-07-02) (57 років)
Х'юстон
Громадянство  США
Ім'я при народженні Андреа Кеннеді
Прізвисько вбивця власних дітей
Покарання виправдана
Чоловік Рассел Єйтс (розлучений у 2004 р.)
Діти Ноа, 1994, †
Джон, 1995, †
Пол, 1997, †
Люк, 1999, †
Мері, 2000, †

Кількість вбивств 5
Спосіб вбивств Утоплення
Мотив психічні розлади

Біографічні дані

Андреа Кеннеді народилася у Х'юстоні, штат Техас у багатодітній родині. Закінчила середню школу із відзнакою у 1982 році. Навчання продовжила в Техаському університеті, де отримала диплом медсестри. Майже вісім років пропрацювала медсестрою в онкологічному центрі Х'юстона. 17 квітня 1993 року одружилася з Расселом Єйтс, інженером за фахом. Обидва відзначалися глибокою релігійністю, планували мати шестеро дітей. За вісім років шлюбу народилося п'ятеро дітей: чотири хлопчика і одна дівчинка.[1]

Після народження другої дитини у 1995 році з'явилися перші ознаки психічних захворювань. Андреа поступово перестала спілкуватися з друзями, часто усамітнювалася. Після народження четвертої дитини Рассел і Андреа познайомилися з пастором Майклом Вознецьким, який проповідував суворі канони християнства, часто звинувачував молодих людей у гріховному житті і неминучій подорожі до пекла. Андреа сприймала проповіді про гріх і пекло настільки близько до серця, що чоловік вперше почав хвилюватися за неї.[2]

У червні 1999 року Андреа Єйтс вперше спробувала покінчити життя самогубством, коли проковтнула велику кількість таблеток і опинилася в лікарні. Психіатри поставили діагноз — сувора депресія, прописали молодій жінці антидепресанти і виписали її з лікарні. Вдома Андреа припинила приймати ліки і скоро стала страждати від нав'язливих галюцинацій, через що чоловік знову привів її до психіатра. У психіатричній лікарні Андреа провела близько 10 днів, однак після курсу лікування їй полегшало й вона була виписана. Під дією препаратів її психічний стан значно покращився, але подружжя вирішило народити ще одну дитину і вона скоро припинила приймати ліки.[1]

Вбивства і суд

30 жовтня 2000 року народилася остання дитина в сім'ї, дівчинка, і психічний стан Андреї Єйтс значно погіршився: вона припинила приймати ліки і почала проводити багато часу у читанні Біблії та розмірковуванні над власними гріхами. За наполяганням чоловіка, вони знову звернулися за допомогою до психіатрів. Андреї прописали інші ліки, але вона приймала їх нерегулярно і з часом почала страждати від галюцинацій, під час котрих їй увижався Сатана і пекло. 20 червня 2001 року Андреа Єйтс втопила у ванні усіх своїх дітей. Свій вчинок вона пояснили поліції тим, що в неї ніби вселився Сатана і вбивством дітей вона хотіла вберегти їх від пекла, а під час страти за злочин сподівалася загинути самій і знищити Сатану всередині.[1]

Суд над матір'ю-вбивцею власних дітей став справжньою сенсацією не тільки у США, але й в усьому світі. Після трьох тижнів розгляду, у березні 2002 року, суд присяжних визнав Андреа Єйтс винною у вбивстві, але відмовився засудити її до смертної кари, лише до довічного ув'язнення. Попри це, 6 січня 2005 року окружний суд задовольнив апеляцію Єйтс і під час повторного суду адвокатам жінки вдалося переконати присяжних, що вона дійсно страждала від післяпологової депресії та галюцинацій і суд виправдав її. У 2007 році Єйтс була переведена до психіатричної лікарні, де після проходження курсу лікування вона може бути звільнена. У 2004 році її чоловік Рассел Єйтс розлучився з нею, а у 2008 році у новому шлюбі в нього народилася ще одна дитина.[3][4]

Примітки

  1. Andrea Yates: Ill or Evil?. The Crime Library. 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  2. Profile of Andrea Yates. About.com. 12 березня 2012. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  3. Коли материнство не тішить.... Дзеркало тижня. 27 листопада 2004. Процитовано 3 жовтня 2012.[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Rusty Yates Talks About His New Life. ABC News. 18 листопада 2008. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.