Андре де Лонжюмо

Андре де Лонжюмо (фр. André de Longjumeau) — французький місіонер домініканцького ордену та дипломат 13-го століття, один з найактивніших дипломатів королівств Європи на Сході в XIII столітті. Очолював дві групами посланців до монголів: перші перенесли листи від папи Іннокентія IV, другі подарунки та листи від Людовика IX Франції до монгольського хана Ґуюка. Добре знайомий з Середнім Сходом, він розмовляв арабською і «халдейською» мовами.[1]

Андре де Лонжюмо
фр. André de Longjumeau
Народився 13 століття
Помер 13 століття
Країна  Франція
Діяльність мандрівник-дослідник, дипломат
Знання мов французька
Посада посол
Конфесія католицька церква

Місія «Тернового вінця»
Терновий вінець придбаний Людовиком IX у Балдуїна II. Реліквія зберігається сьогодні в релікварії 19-го століття в Соборі Паризької Богоматері.

Перша мандрівка Андре на Схід сталася за наказом французького короля Людовика IX, який наказав забрати придбаний їм Терновий вінець у 1238 році в латинського імператора Константинополя Балдуїна II. На цій місії, Андре супроводжував його брат Жак.

Папська місія до Монголів (1245—1247 рр.)

Лонжюмо очолив одну з чотирьох місій, відправлених до монголів Папою Іннокентієм IV. Він залишив Ліон навесні 1245 року та відправився до Леванта.[2] Відвідав мусульманські князівства в Сирії, та представників несторіанської і яковитської церков в Персії, урешті-решт доставляючи папську кореспонденцію до монгольського генерала поблизу Тебриза.[3] У Тебризі Лонжюмо зустрівся з ченцем з Далекого Сходу, на ім'я Симеон Раббан Ата, що був призначений ханом для захисту християн на Середньому Сході.[4]

Друга місія до Монголів (1249—1251 рр.)

У монгольському таборі біля Карса Андре зустрів деякого Давида, який у грудні 1248 з'явився при дворі короля Франції Людовика IX на Кіпрі. Андре, який тепер був у Сент-Луїсі, інтерпретував Давидове послання до короля про справжню або прикинуту пропозицію альянсу від монгольського генерала Елджігідея та пропозицію спільного нападу на ісламські сили Сирії. У відповідь на це французький государ послав Андре в якості свого посла до хана Ґуюка. У цю місію з Лонжюмо відправився його брат Жак (також домініканець), та кілька інших людей — Джон Годеріче, Джон Каркассон, Герберт «Ле Сомельє», Герберт Сенс, Роберт (клерк), людина на ім'я Вільям, та неназваний клерк з Пуассі.

Група вирушила в дорогу 16 лютого 1249 р. з листами короля Людовика IX і папського легата, багаті подарунки включали в себе каплицю-намет з червоного полотна і вишитими священними картинами. З Кіпру вони відправилися до порту Антіохії в Сирії, а звідти протягом подорожували до ханського двору, пересуваючись на приблизно 55 кілометрів на день. Їхня дорога вела через Персію, уздовж південного та східного узбережжя Каспійського моря, і, звичайно, через Талас, на північний схід від Ташкента.[5]

Поховання

Дата і місце смерті Андре де Лонжюмо невідомі.[6]

Примітки
  1. Roux, 1985, p. 96
  2. Gregory G. Guzman, «Simon of Saint-Quentin and the Dominican Mission to the Mongol Baiju: A Reappraisal» Speculum, Vol. 46, No. 2. (April., 1971), p. 235.
  3. Igor de Rachewiltz, Papal Envoys to the Great Khans (Stanford University Press, 1971), p. 113.
  4. Richard, с. 376.
  5. Beazley, 1911, с. 972.
  6. Dorcy, Sr. Mary Jean (24 листопада 1990). St. Dominic's Family: Over 300 Famous Dominicans. TAN Books. с. 62. ISBN 9781505103465. Процитовано 15 лютого 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.